Уродженка Запоріжчини, вона викладала в Ніжинському державному інституті імені М. Гоголя, утворивши навколо себе гурт ідейно свідомих українців – викладачів та студентів. Завдяки цьому гуртку, у Ніжин в глухі радянські часи приїздять Микола Вінграновський, Григір Тютюнник, Іван Драч, Євген Гуцало, Борис Олійник, Анатолій Шевченко. Ці зустрічі пробуджували український дух і насторожували КДБ.
Останньою краплею стала передача нею за кордон трактату Івана Дзюби “Інтернаціоналізм чи русифікація?”. Це вдалося здійснити через Чехословаччину, але КДБ розкрило майже весь ланцюжок передачі. Проте, коли спецслужба дійшла до Лесі Коцюби, ланцюжок обірвався – вона заявила, що отримала копію від вже покійного професора. Так мужня жінка не видала своїх товаришів.
Зате була звільнена з роботи і померла внаслідок переслідувань в 66 років.
“Коли Леся Юхимівна померла, на її похорон прийшло троє людей з інституту. Бо ця вчена займалась небезпечною справою – вона збирала український етнос”, – говорили на відкритті меморіальної дошки на будинку, де вона жила.
Василь ЧЕПУРНИЙ.
фото Ігор Волосянкін
Отримуйте актуальні новини першими – підписуйтесь на наш Telegram
