Чи повинні думки людей бути однаковими? Чи можуть дивитись всі на одну й ту ж ситуацію чи новину однаково? Чи є однозначно правильна позиція?
Питання риторичні
Кожна людина має право на свою думку і погляд. Саме для цього і створюються спільноти в соціальних мережах, де люди обговорюють публікації, події в місті та країні, дискутують. Впевнені, якщо читаєте це зараз, значить є учасником однієї з таких і вам не байдуже те, що відбувається навколо. До того ж ви точно маєте свою думку.
Тільки у Ніжині створено та ведеться понад 10 груп у Фейсбук в понад 5 000 учасників. І в кожній із них щодня шириться інформація, фото, відео. Адміністратори спільнот з повагою ставляться один до одного, підтримують, діляться контентом. І це все для користувачів на БЕЗОПЛАТНІЙ основі. Не треба говорити, що в Ніжині чимало ЗМІ. Журналісти щодня збирають інформацію з усіх джерел і без перебільшення, як справжні бджоли несуть «мед», у вигляді важливої інформації, до читачів. Тому справжньою несподіванкою стала ситуація, коли жінка з Кам’янця-Подільського, представляючись журналістом, починає критикувати діяльність місцевого ЗМІ за їх незаангажованість у викладенні думок.
Скільки існує журналістика в Ніжині такий прецедент вперше, адже всі журналісти, або блогери, лідери громадської думки знають один одного, комунікують і навіть, якщо виникають непорозуміння, не виносять це в публічний простір з особистими образами, а в телефонній розмові або при зустрічі приходять до спільної думки. І це повага, це доросла позиція – це професійно.
Але і знову АЛЕ, незалежних ЗМІ в Ніжині рахуємо на пальцях однієї руки. І тут питання: Кому вони заважають? Звичайно, можуть, певною мірою владі, адже висвітлюють часом незручні для неї питання, обставини, що впливають на довіру населення. Але роблять це об’єктивно і двобоко: Якщо молодці – то це так, а якщо неправі, то це не обійдуть стороною і не промовчать. В цьому і незалежність.
А почалось все рік тому, перед виборчим процесом. На одній з сесії міської ради представник партії Європейська Солідарність Ігор Шалай неоднозначно, в емоційній формі висловився на рахунок спільноти СтопРагу та сайту Нежатин. Про це відео нижче:
Саме після даного виступу, за збігом обставин, мабуть, Яна Хмелюк, яка того ж року балотувалась від цієї ж партії – «Європейська Солідарність», але не пройшла, почала відкриту критику постів спільноти “СтопРагу”. Стиль і подання критики дуже схоже, з тим, як інформацію подав вищевказаний депутат на сесії.
Паралелі, особливо у виразі “ПСЕВДОЗМІ”, можете провести самі – об’єктивно.
І водночас жінка підтримувала чинну на той період владу, як того і просив від ЗМІ депутат. Але тоді, пройшли вибори, блогерка повернулась до Кам’янця-Подільського і критика припинилася. Натомість з’явилась нова влада і нове життя в Ніжині.
І тут як не політика, так релігія.
Теми, які руйнують дружні стосунки, родини та ділять людей на групи, але знову ж і АЛЕ – не журналістів. Адже з професійної точки зору, об’єктивність і висвітлення ситуацій з різних точок зору в журналістиці мають місце і журналісти поважають один одного, не перешкоджаючи діяльності.
Після того як на сайті ВКорінь в двох публікаціях, з різних сторін, була висвітлена ситуація з Хресною ходою вірян МП (джерела матеріалів були вказані), на групу, її адмінів, учасників і сайт почалась критика зі сторони вищевказаної особи.
Станіслав Прощенко, який протистояв ході, дав інтерв’ю Яні Хмелюк, яка однобоко висвітила ситуацію. А на прохання журналістів сайту ВКорінь, в той же день, висловитись з приводу цієї ситуації, не відреагував. Чому проігнорував – одному Богові відомо.
Блогер Сергій Ткаченко у своєму відео на YouTube-каналі, яке пізніше заблоковували у Фейсбуці, хоч і сатирично та без образ, прокоментував критику у свій бік зі сторони Яни Хмелюк. Чи мав він на це право, як і вона у своїх відео, висловити думку? Це зважаючи на те, що попередньо, якраз таки, на адмінів, журналістів спільноти зі сторони жінки «лилась» суб’єктивна критика.
Що було далі і чому?
Відео жінка сприйняла за образу і перше, що зробила, зв’язалась з матір’ю адмінів групи Сергія та Євгена. У розмові, незважаючи на стан здоров’я мами адмінів, і чи потрібно їй це, почала критикувати синів.
І як вона знайшла номер телефону???
Та коли адміни спільноти почали цікавитись номером мами Яни Хмелюк, навіть не дзвонили, вона це назвала переслідуванням.
І чию маму в цій ситуацій почали переслідувати? Знову ж провокація. Після цього з Яною зв’язалася адмін Марина, котра у витриманій і дружелюбній розмові попросила Яну, припинити ці баталії в соцмережі. Та припиняти конфлікт у публічному просторі з обох сторін жінка відмовилась. Вона вирішила продовжувати постити публікації зі скрінами у себе на сторінці, в яких щоразу цькувала адмінів і їх діяльність. Це аж ніяк не витримує журналістської етики. Навіть після тижня мочання та ігнору зі сторони журналістів Вкорінь та Стопрагу, жінка продовжила гнітити в постах так званих колег журналістів, посилаючись на те, що захищає маму.
НИЖЧЕ СКРІНИ СТОРІНКИ ЯНИ
Суб’єктивне судження і НАКЛЕП в постах, тільки за те, що висвітлили ситуації з двох сторін, а не з однієї.
НАКЛЕП у звинуваченні щодо переслідування, враховуючи дзвінки та СМС-ки даної особи матері адмінів.
АЛЕ
Питання до всіх у кого є матір?
Якби, не дай Боже, ваша матір була в тяжкому стані чи змогла б вона підтримувати активність в соцмережах? Чи ви зі своєї сторони витрачали б години на «перемивання кісточок» людей? Чи записували б регулярно півторагодинні відео зі скаргами та образами? Чи навпаки відгородили б маму від непотрібних для неї стресів, щоб не витрачали її нерви на баталії у Фейсбуці?
Знову ж таки питання риторичні
Адміністрація нашого сайту довгий час принципово не реагувала на дані провокації, адже Яна не лише систематично публікувала пости, відмічаючи адмінів і тим самим відволікаючи в робочий час, а й тим самим, ніби, намагалась спровокувати їх на емоції, та дискредитувати професійну діяльність. Жінка також просила друзів підтримати її у цій справі, і таким чином тиск на журналістів ставав ще більшим.
Останньою ж краплею стали публікації в сторонніх виданнях щодо кібербулінгу та позову Яни до поліції щодо перешкоджання журналістської діяльності. І тут питання НАВІТЬ В ІНШОМУ – чи була ця журналістська діяльність зі сторони жінки і чи можна нею назвати вихід в ефіри з висловленням однобокої своєї точки зору щодо тієї чи іншої ситуації? Чи це просто суб’єктивні судження?
За останні тижні, зі сторони жінки, цькувань і булінгу в сторону адмінів було більше, ніж вона приписувала собі. І цими ж публікаціями жінка намагалась перешкоджати діяльності журналістів незалежного інформаційного ресурсу та спільноти СтопРагу, до якої входять різні люди зі своїми думками і вони на це мають право.
Оскільки Яна Хмелюк зі своєї сторони сприяла порушенню захисту честі та гідності ділової репутації людей, про яких публікувала прости, та на своїй сторінці у Фейсбук поширювала наклеп, адміни подали заяву до поліції. Своїми публікаціям жінка також намагалась перешкоджати журналістській діяльності та закликала у своїх постах відписуватись від спільноти.
Адміністрація сайту ВКорінь та спільноти “СтопРагу”
Отримуйте актуальні новини першими – підписуйтесь на наш Telegram
