• 04.10.2024 01:00

Психолог Ольга Козій про те, чому нам так комфортно “в тіні”

Пн, 20 Грудня в 0:10

Часто ми мріємо про краще життя і в глибині душі впевнені, що самі здатні на більше, але не наважуємося зробити потрібний крок. Внутрішній голос наполегливо шепоче: «будь тихіше», «поводься скромніше», «не говори голосно». Звідки беруться ці слова і як розпрощатися з установками, що обмежують?

Будь-які установки всередині нас і звичні способи поведінки колись виконували важливу функцію: з їх допомогою психіка від чогось захищалася і пристосовувалася до обставин. Раніше завдяки їм ми виживали, але з часом вони ставали корисними.

Взяти, наприклад, заборону проявлятися, заявляти про себе. Колись він міг бути успішною стратегією виживання, а зараз лише заважає реалізовувати таланти, займатися тим, що нам подобається, отримувати хороший дохід.

Щоб позбутися його, насамперед важливо усвідомити, як він сформувався, чому психіці свого часу довелося захищатися. Інакше ми несвідомо триматимемося за цей механізм, який колись нас рятував.

ЧОМУ ФОРМУЄТЬСЯ ЗАБОРОНА ПРОЯВЛЯТИ СЕБЕ

  1. Внутрішні установки

Кожен із нас обтяжений багажем минулого досвіду — зробленими протягом життя висновками, що стали настановами. Деякі ми засвоюємо, навіть не замислюючись, проковтуємо, не жуючи. Наприклад, якщо у нас сильна установка «нав’язуватися не гарно», ми можемо взагалі не виявляти ініціативи, але при цьому не замислюватись ні над змістом, ні над суттю установки.

Тим часом в одному контексті вона корисна, а в іншому — ні. Одна справа – написати рекрутеру, уточнивши долю свого резюме, а інша – продовжувати його турбувати, всупереч отриманій відмові. Тому важливо періодично проводити ревізію переконань: наскільки вони зараз корисні, від чого вони захищають та у яких випадках швидше обмежують.

  1. Родинна історія (розкуркулювання, репресії, переслідування)

Сімейна історія серйозно впливає на наше життя: від покоління до покоління передаються установки, що колись допомогли нашому роду вижити. Особливо сильно впливають на нас три попередні покоління.

У разі зовнішня подія переходить на внутрішній рівень: у несвідомому інших представників роду формується і глибоко осідає переконання, що запобігає повторення подібної катастрофи.

Наприклад, якщо людина була обвинувачена, заарештована і несправедливо засуджена, її родичі зрозуміють, що треба менше розповідати про себе, оскільки навколо вороги. Ми можемо і не знати, чому діємо певним чином, але сприймати свою поведінку як єдину правильну і вчити дітей чинити так само.

Щоб змінити модель поведінки, нав’язану історією роду, необхідно почати працювати з психологом. Це дозволить перестати повторювати властиві сім’ї патерни та виробити свої моделі, що підходять до нових умов та конкретної ситуації.

Працювати над історією роду важливо ще й тому, що містить багато ресурсів, які можуть виявитися корисними. Те, що ми є, підтверджує той факт, що рід упорався зі своїм завданням.

  1. Намагання зробити нас зручними

Внутрішня заборона на прояви починає формуватися, коли батьки раз у раз відмовляються помічати дитину в той момент, коли вона відчуває сильні емоції. Найчастіше причина в тому, що вони зі своїми сильними почуттями не вміють обходитися, не кажучи вже про нього. Намагаючись змусити дитину замовкнути, вони можуть виводити її у темну кімнату або навіть у під’їзд, кричати, лаяти, соромити, ігнорувати.

Знову опиняючись у подібних ситуаціях, дитина вчиться підлаштовуватися та пристосовуватися до наявних вимог: починає соромити, лаяти та лякати себе сама. Часто така поведінка входить у звичку та обмежує людину. Такі люди бояться критики оточення, але вона лише показ їхньої здатності критикувати себе.

У цьому випадку необхідно зцілити внутрішню дитину, навчившись дбати про ту свою чутливу, допитливу і повну натхнення частину, яка тривалий час пригнічувалася. Контакт із нею можна знайти, діставши дитячі фотографії. Потім слід розповісти йому про почуття, які виникнуть, відчути теплоту та «помістити» цю дитину всередину себе. А потім періодично до нього звертатися, заспокоюючи, підбадьорюючи, надаючи увагу і підтримку, яких він потребує. Знайшовши контакт із цією внутрішньою частиною себе, ми відновлюємо зв’язок зі своєю допитливістю, творчістю та креативністю.

Отримуйте актуальні новини першими – підписуйтесь на наш  Telegram

Схожі записи

Враження туристки від Відня. Фото
Туристка: Шрі-Ланка. Іноді шлях в 30 км займає пів дня
Турист: “Острів, де всі жителі щиро радіють життю попри повсюдну бідність”

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *