• 28.01.2022 15:15

Ріст цін на їжу та продовольчі картки? Чого чекати українцям у 2022 році

Ср, 12 Січня в 13:44

Фінансова криза, інфляція та російська агресія – головні виклики для економіки

Україна увійшла в 2022 рік із дуже оптимістичними запасами міжнародних резервів – за минулий рік вони зросли на $1,8 млрд і досягли майже $31 млрд. Проте, попри такі суттєвий «загашник», ризиків для української економіки в новому році не бракує – насамперед через світову енергетичну кризу. Шалені ціни на енергоносії призводять до проблем в інших галузях – зокрема, в продовольчій.І тут Україна, як не дивно, є дуже вразливою – в коридорах влади вже пішли розмови про запровадження спецкарток на продовольство.

Колишній радник прем’єр-міністра, експерший заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, що певний час виконував обов’язки міністра, Павло Кухта в розмові з «Главкомом» аналізує основні виклики, з якими зіштовхнеться українська економіка цього року.

Колишній в.о. міністра економіки Павло Кухта визначив три ризики для української економіки цього року (фото: facebook)
«Навіть $400 за кубометр газу – це дуже висока ціна»
– Із точки зору макроекономіки, курсу національної валюти ми стійко проходимо кризову ситуацію, – зауважує Кухта. – Минулого рок продовжувалась пандемія, всі економіки впали, але ми відновлюємося. Проте ми спостерігаємо і енергетичну кризу, і інфляційну, і це вже дається взнаки – впали темпи зростання економіки.

Це падіння темпів пов’язано зі світовими тенденціями?

Звісно, загальносвітові тенденції зачіпають та змінюють Україну. Те, що у нас зараз тривожне, – це більш висока інфляція, ніж очікувалося – близько 10%. А також нижчі темпи росту, ніж ми очікували. Водночас ми не втратили стабільність, економіка не падає, певна стійкість залишається. Курс гривні є більш-менш стабільним. Так, він дещо змінюється: 5-10% туди-сюди, але у порівнянні із тим, як у нас історично бувало, коли він міг вдвічі впасти, це не надто суттєво.

Тепер щодо того, на що очікувати у 2022 році. Очевидно, інфляційні процеси триватимуть. Інфляційна криза, яка буянить у світі, тільки посилюватиметься, доки не буде остаточної програми припинення друкування грошей, не будуть підняті відсоткові ставки. Тобто не зупиниться той потік грошей, якими заливали економіку. Наразі склалася ситуація, коли різке відновлення після «ковіду» призвело до того, що виробники почали підвищувати ціни. Відповідно, це призвело до очікувань подальшого зростання цін і того, що потік коштів, який раніше абсорбувався у фінансову систему (акції, облігації) почне потрапляти в економіку. Це виливається у ріст цін.

Плюс енергетична криза – це каверзна річ, бо дикі ціни на природний газ обумовлюють зростання цін на добрива. У свою чергу, це призводить до подорожчання продуктів. Все це, швидше за все, приведе до того, що скоротиться виробництво. Бо ті виробники, які знаходяться на межі, можуть не витримати такого росту цін. Зростання цін на їжу буде по всьому світу – відповідно, буде серйозна інфляція.

Яких масштабів досягне зростання цін на газ? Бо нинішні чотиризначні показники – це гойдалки, які очевидно не будуть триматися надто довго.

Навіть $400 за куб – дуже висока ціна. Нагадаю, колись ціна у $300 була непідйомною для України, але ми вже якось звикли до таких цифр. Росія справді до цієї кризи доклалася, але і без цього фактора ціни на енергетичному ринку зростали б. Ще до того, як росіяни десь із травня почали ламати європейський газовий ринок, ціни на енергоносії зростали, зокрема, в Східній Азії, де росіяни великої ролі не відіграють. Така тенденція скрізь і виливатиметься вона у зростання цін на їжу у будь-якому випадку.

Яких масштабів досягне це зростання в Україні?

Поки в Україні зберігається макроекономічна стабільність, навряд чи йдеться про гігантські масштаби. Мова йде про десятки відсотків. Але це буде помітно на споживчому кошику людей, бо він більш ніж наполовину в Україні складається саме з їжі.

Плюс енергетична криза сильно вдарила по державних фінансах. Так, ухвалений непоганий обережний бюджет на цей рік з досить низьким дефіцитом. Але при цьому очевидно, що і НАК «Нафтогаз» буде фінансово знекровленим, і оператор ГТС через різкий ріст цін на газ матиме проблеми. Тарифи якось утримувати буде треба, а перекласти ціни на газ по $2000 на населення буде неможливо.

Ситуація навколо енергетики, багато у чому спровокована Росією, справді істотно знекровить фінанси державних компаній. Історично усі фінансові кризи в Україні приходили з цієї сфери. Це буде дуже серйозний виклик для держави – мінімізувати ці кризові ситуації. Наразі поки ситуація стабільна, і треба сподіватися, що вона такою і залишиться. Хоча ви бачите, що у світі відбуваються неприємні процеси – та ж криза ринку нерухомості у Китаї.

Павло Кухта: В цьому році я бачу три принципові ризики для української економіки (фото: bintel.com.ua)
«У нас достатньо резервів Нацбанку у разі російської агресії»
Ми бачимо, як зараз лихоманить економіку найбільшого фінансового центру світу – США. Інфляція, що в рази вийшла за межі запланованої, завершення друку доларів, яке знизить вже згадане заливання ринків грошима… Як це відіб’ється на світовій економіці, зокрема, на Україні?

Люди в Америці в принципі не звикли до росту цін. Він був останніми роками настільки низьким, практично непомітним. Того, що відбувається зараз, американці не бачили років 20–30. По-справжньому серйозна криза в Штатах була в 70-ті. Друк доларів завершиться, і Федеральна резервна система вже офіційно про це заявила. Далі вони будуть підвищувати процентні ставки, аби збивати ріст інфляції та ріст цін. Питання в тому, наскільки швидко вони будуть це робити. На мою думку, їм треба зараз діяти жорсткіше, але вони бояться обвалити економіку, фінансові ринки. Цим вони продовжать цю інфляційну кризу. Тож інфляція буде впливати по всьому світу, зокрема, і на нас. Тому чекайте навесні зростання цін – найбільше на продукти. Тобто зараз всі кажуть про ріст тарифів на енергетику, а 2022 рік буде роком росту цін на їжу.

Радник президента Олег Устенко, реагуючи на подорожчання продуктів харчування, анонсував запровадження продуктових карток, які будуть діяти через додаток «Дія». Таким чином влада намагатиметься підтримати найбільш вразливі верстви населення. Тобто ми – країна з великим аграрним потенціалом – вже готуємося до продовольчої кризи?

Це взагалі-то була моя пропозиція. Вочевидь, що коли ціни на продовольство зростають, потрібно якось підтримувати людей. Що можна зробити в цій ситуації? Державні регулювання цін просто не працюють – бізнес або просто їх не виконує, або носить хабарі, ціни зростають ще більше. Тож ніякого сенсу в цих регулюваннях нема. Можна знизити ПДВ на певні види їжі, яку купляють бідні люди, а можна піти тим шляхом, який пропонується. Це не будуть радянські продкарти, коли обмежується продаж чогось в одні руки. Це – американська система, коли держава виділяє людям гроші конкретно під купівлю їжі. В «Дії» є «Є-підтримка» – аналогічно можна виділяти гроші на харчі. Можна це робити через «Дію», а можна на поліграфкомбінаті «Україна» надрукувати захищені продовольчі чеки, які люди можуть витрачати на харчі. Бо смартфони є не у всіх бідних людей.

За якими критеріями вираховувати цих бідних людей?

У нас вже існує система субсидій, на базі якої їх можна перерахувати. Можливо, не всім, а з урахуванням ресурсу, який є в наявності. Але в принципі таке розуміння у держави є. Я вважаю такий підхід правильним.

Наскільки швидко запровадження цього механізму може бути реалізоване?

Якщо цим зайнятися вже зараз, то до весни – цілком.

Ми вже чуємо заяви від досить великих українських підприємств про зупинку виробництва через великі ціни на енергоносії. Наскільки це може стати масовим явищем?

Зараз держава зосереджена на стримуванні тарифів для населення. При цьому це така гібридна форма: ціни на електроенергію регулюються державою, а на газ – державною компанією «Нафтогаз». Подивимося, які ціни будуть навесні, коли будуть переоформлюватися договори місцевих енергетичних компаній с «Нафтогазом». А у «Нафтогазу» падає власний видобуток і його нарощування є небезкоштовним.

Щодо закриття підприємств: якісь закриються, якісь – ні. Звісно, тенденції в економіці, що ми спостерігаємо, не є обнадійливими. Але якщо якогось обвалу та вибуху у світі не буде, ми будемо зростати. Це буде залежати і від світової ситуації, і від наших власних реформ, якщо до нас підуть інвестиції. Якщо вони підуть, ми не будемо залежати від інших факторів.

Досить складно залучати інвестиції в умовах, коли в світових ЗМІ та дипломатичних колах не припиняється паніка щодо можливого російського вторгнення. Президент Зеленський прямо казав, що конкретні потенційні інвестори через цю ситуацію зайняли вичікувальну позицію.

Є фактори, на які ми можемо впливати, а на які – ні. Звісно, скупчення російської армії на кордоні не сприяє інвестиційній привабливості. З іншого боку, росіяни там стоять давно. Якщо підсумувати, то принципових ризиків для української економіки в цьому році я бачу три. Перший – це, власне, Росія. Цей тиск, з яким ми вже звикли жити, звісно, відбиватиметься на економіці. Припустимо, що можливе вторгнення буде короткочасним, бо я не думаю, що вони планують якусь довготермінову позиційну війну. З точки зору фінансової стабільності, коли інвестиції почнуть втікати з країни, люди почнуть штурмувати обмінники, короткостроково ми зможемо це пригасити та стримати. У нас для цього достатньо резервів в Нацбанку – біля $30 млрд. Нам стовідсотково допоможуть в цій ситуації міжнародні партнери. Локдаун ми переживали, і таку ситуацію, якщо росіяни протягом місяця не просунуться вглиб країни, наша економіка зможе пережити. Жодної катастрофи не буде. Якщо ж у нас будуть відібрані території, наприклад, біля моря, зрозуміло, що ми втратимо ВВП.

Друга загроза – це наслідки енергетичної кризи, про які я казав, і стан наших державних енергетичних компаній. Третя – це фінансова криза у світі: якщо щось вибухне в Китаї, американські ФРС та Центробанк не впораються з монетарною політикою, через що посиплються фінансові ринки. Будь-який «чорний лебідь» може винирнути, бо ситуація у світі не дуже добра.

Павло Вуєць, «Главком»

Отримуйте актуальні новини першими – підписуйтесь на наш  Telegram

Схожі записи

Мобільний зв’язок за паспортом: нардепи розблокували підписання закону
Заради виїзду Порошенка з аеропорту його охорона перекрила рух
Жінки-підприємці Ніжина, цей конкурс – для вас!

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *