Упливовий американський журнал TIME присвятив обкладинку нового номера Валерію Залужному, головнокомандувачу Збройних Сил України (ЗСУ).
Залужний дав TIME єдине інтерв’ю з початку російського вторгнення. У матеріалі використано не лише його фрагменти, але й факти біографії Залужного, опис його ролі у реформах ЗСУ та підготовці України до війни, а також оцінка недавніх успіхів українських сил у контрнаступі. У тексті про Валерія Залужного також зібрано коментарі профільних західних фахівців і низки українських чиновників, які зі свого боку характеризують головнокомандувача ЗСУ.
Видання зазначає, що генерал став для України та всього світу «обличчям війни» з РФ — хоча він лише один із багатьох українців, завдяки яким ЗСУ вдається протистояти більшій армії ворога. Іншими ключовими українськими офіцерами TIME називає генерал-полковника Олександра Сирського — командувача сухопутних військ України, який керував обороною Києва та контрнаступом на сході, — а також Кирила Буданова, керівника ГУР Міноборони України.
Журналісти TIME вказують, що поспілкувалися з Залужним у червні. Дещо раніше, у травні 2022 року, TIME включив Володимира Зеленського, Валерія Залужного та головного редактора Української правди Севгіль Мусаєву до списку 100 найвпливовіших людей світу. Тоді Марк Міллі, голова Об’єднаного комітету начальників штабів армії США, писав, що Залужний виявив «військовий інтелект, якого потребувала його країна», і тому під його керівництвом ЗСУ змогли швидко адаптуватися до боїв проти росіян.
НВ зібрав найцікавіші та нові для української аудиторії факти про Валерія Залужного з публікації TIME. На обкладинку журналу винесено такий заголовок: «Генерал. Валерій Залужний та український спосіб ведення війни».
1. «Нокаут»: Залужного шокувала пропозиція Зеленського очолити ЗСУ
Коли наприкінці липня 2021 року Валерій Залужний уперше почув від помічників президента України Володимира Зеленського, що його готові запросити очолити Збройні Сили України, він приголомшено відповів: «Що ви маєте на увазі?». Коли ж стало зрозуміло, що Залужний і справді стане головнокомандувачем, то він відчув «не просто удар нижче пояса, а відразу нокаут», розповів сам генерал журналістам TIME.
Глава Офісу президента Андрій Єрмак розповів виданню, що поділився з Зеленським думкою про Залужного як про «досить професійну, розумну людину» для посади головнокомандувача ЗСУ, проте дзвінок із такою пропозицією генералу зробив особисто президент.
Залужний згадує, що отримав цей дзвінок у момент, коли пив пиво на святкуванні дня народження своєї дружини — і вийшов надвір, аби відповісти на дзвінок мобільного. Так він отримав «нову роботу», описує ситуацію TIME, нагадуючи, що Зеленський вирішив змінити головнокомандувача ЗСУ на тлі тривожних повідомлень про стягування російських сил до кордону України та побоювань США, що Україна може стати жертвою повномасштабної атаки РФ.
2. Генерал уважав вторгнення Росії лише питанням часу
На відміну від Зеленського, який скептично ставився до даних розвідки США про неминучість масованого вторгнення Росії, Залужний належав до тієї частини українських офіцерів, які розглядали це лише як питання часу, пише TIME.
Він почав здійснювати важливі зміни в армії України вже за кілька тижнів після того, як обійняв посаду головнокомандувача ЗСУ. Генерал дозволив офіцерам на лінії фронту (тоді ще в зоні ООС) відкривати вогонь у відповідь на атаки Росії «з будь-якої доступної зброї», без дозволу старшого командування. «Нам потрібно було збити їхнє бажання атакувати, — пояснює Залужний. — Нам треба було показати зуби».
3. Залужний досконально вивчив доктрину армії РФ задовго до масштабної війни
У розмові з TIME Валерій Залужний розповів, що добре знає т.зв. «доктрину Герасимова» і прочитав «усе, що будь-коли писав» про ведення сучасної війни Валерій Герасимов, нинішній начальник Генерального штабу Збройних сил РФ. Залужний дав зрозуміти американським журналістам, що чекав від армії Герасимова набагато більшого у війні проти України.
4. Рідкісний випадок, коли Залужний вийшов із себе — важливі навчання України перед вторгненням РФ
Цей епізод, про який розповів сам Валерій Залужний, стався на початку лютого, коли до вторгнення Росії залишалися лічені тижні. Тоді Україна вирішила провести амбітні військові навчання з залученням тисяч військовослужбовців ЗСУ, основні маневри яких мали імітувати російську атаку та виявити реальні прогалини в обороні України.
Залужний уважав ці навчання центральним елементом оборонної стратегії України та її «найкращим шансом на виживання», зазначає TIME, проте низка командирів ЗСУ, на його думку, поставилися до навчань недостатньо серйозно.
«Я кричав цілу годину, — згадує він. — Я зірвався». Видання також підкреслює, що в той момент за столом навколо Залужного сиділи воєначальники здебільшого старші й досвідченіші за нього, а для самого командувача ЗСУ це був нехарактерний момент емоцій — він не має репутації людини, яка легко втрачає холоднокровність.
«Я пояснив їм, що якщо вони з цим не впораються [проведенням навчань максимально ефективно], наслідки коштуватимуть нам не лише життів, але й нашої країни», — цитує TIME Залужного.
5. «Запах війни ні з чим не сплутаєш»: які хитрощі вдалися ЗСУ до нападу РФ
Залужний також розповів, як українські воєначальники готувалися до російського вторгнення незадовго до нього: вони передислокували й замаскували військову техніку, вивели війська й озброєння з баз, переміщуючи їх країною.
Такі маневри стосувалися літаків, танків, бронетехніки, а також зенітних батарей, які були критично важливими для України, щоб зберегти контроль над своїм небом.
«Запах війни ні з чим не сплутаєш, і він уже висів у повітрі», — каже Залужний. Проте деталі своєї стратегії Залужний тримав у секреті.
«Я боявся, що ми втратимо елемент несподіванки, — каже він. — Нам було необхідно, щоб противник думав, що всі ми дислоковані на своїх звичайних базах, куримо травку, дивимося телевізор і постимо у Facebook».
6. На початку вторгнення РФ Залужний поставив ЗСУ дві мети
Коли вранці 24 лютого армія РФ вторглася на українську землю, генерал Залужний мав дві стратегічні цілі оборони України, пише TIME.
Перша — утримати столицю. «Ми не могли дозволити, щоб Київ впав», — сказав в інтерв’ю командувач ЗСУ.
Друга — зробити так, щоб ворог утрачав під час наступу якнайбільше сил. «На решті інших напрямків нам потрібно було змусити їх [росіян] пролити свою кров, навіть якщо на окремих ділянках це означало б утратити території», — пояснює Залужний.
Іншими словами, пояснюють журналісти TIME, ціль полягала в тому, щоб дозволити росіянам просунутися вперед, а потім знищити їхні передові колони та тилові лінії постачання.
До шостого дня вторгнення командувач ЗСУ дійшов висновку, що така тактика працює. Росіяни не змогли захопити аеропорти навколо Києва, проте просунулися досить глибоко, щоб лінії постачання військ РФ залишилися вразливими, а дефіцит припасів став проблемою для армії окупантів.
При цьому Залужний зазначає, що був здивований грубими прорахунками російського командування. Коли ворог спочатку зустрів зненацька сильний опір ЗСУ, а потім почав утрачати можливість передавати постачання передовим військам, то не робив спроб відступити або змінити підхід до атак.
«Вони просто гнали своїх солдатів на бійню, — каже Залужний. — Вони обрали той сценарій, який мені найбільше підходив».
7. Командувач ЗСУ відмовився евакуюватися «у безпечне місце»
Про це TIME розповів Марк Міллі, голова Об’єднаного комітету начальників штабів армії США. Американський колега Залужного визнає, що у перші тижні війни був вражений, побачивши, як стоїчно тримаються українці.
У той період Міллі запитував Залужного, чи не планує він евакуюватися у безпечніше місце. «Я сказав йому: „Я вас не розумію“, — каже Залужний. — Для мене війна розпочалася 2014 року… Я не тікав тоді й не збираюся тікати зараз».
8. Зеленський і Залужний: що має знати про війну президент
Коли 2019 року Володимир Зеленський став президентом України, Валерій Залужний був начальником об’єднаного оперативного штабу ЗСУ — першим заступником Командувача об’єднаними силами. Саме він мав інформувати нового президента про військові операції та командні структури ЗСУ, нагадує TIME. Залужний знав, що Зеленський ніколи не служив в армії, але й не мав наміру «навчати його тактичних тонкощів ведення війни», пише видання. Цієї думки він дотримується й досі.
«Йому [президенту] потрібно розбиратися у військовій справі не більше, ніж у медицині чи будівництві мостів», — каже Залужний. На його подив, Зеленський із цим, здається, погодився.
«Це виявилося однією з найсильніших рис [Зеленського]», — говорить Олексій Мельник, колишній помічник міністра оборони України. Він дозволив своїм генералам «правити балом без прямого втручання у військові справи», констатує TIME.
9. Як Залужний бачить перемогу України
Валерій Залужний дав зрозуміти журналістам TIME, що готовий до тривалої та важкої війни, а також до того, що перемога України не поставить у ній крапку.
«Знаючи те, що я знаю про росіян не з чуток, [можу сказати, що] наша перемога не буде фіналом, — сказав він американському журналу. — Наша перемога дасть змогу перевести подих і підготуватися до наступної війни».
10. Генерал у футболці та шортах і його почуття гумору
У своїй публікації TIME додає окремі штрихи до характеру генерала, який керує армією України у найважчій і найдоленоснішій для неї війні. Видання зазначає, що його легко недооцінити: коли Залужний може дозволити собі не одягати форму, він «надає перевагу футболкам і шортам, які відповідають його легкому почуттю гумору».
Журнал також зазначає, що незважаючи на свій нинішній образ амбітного й наполегливого воєначальника, до приходу на посаду головнокомандувача ЗСУ Залужний мав іще й імідж командира з бешкетним характером, який славився більше своїми жартами, аніж дисциплінарними стягненнями.
TIME також нагадує, що Залужний крокував кар’єрними сходами «разом із новим поколінням офіцерів, яких об’єднали дуже різні епохи: вони виросли в радянській Україні, проте прагнули позбутися військових догм СРСР».
У своїй магістерській дисертації Залужний проаналізував військову структуру армії США. Помічаючи обтяженість української армії радянською моделлю, де в основі лежить жорстке ухвалення рішень на найвищому рівні, він намагався вносити зміни, притаманні більш сучасним арміям західних країн.