Сьогодні, 5 грудня, світ відзначає Міжнародний день волонтера. Це ті, хто допомагають іншим за покликом серця. Причому йдеться не лише про людей, а й про тварин. Адже «хвостики» теж страждають, особливо зараз, коли надворі холоднеча.
Журналісту Nizhyn Post завжди хотілося запитати у волонтерів, які рятують тварин, що саме ними керує. Адже вони витрачають на це власні кошти, свій час, нерви…
Днями така нагода трапилася: ми поспілкувалися з волонтеркою з Ніжина Оксаною Кріль.
Хочеться зазначити, що Оксана — наздвичайно позитивна людина. Спілкування з такими особистостями приносить справжню насолоду. Але те, що робить вона з друзями і донечкою Валерією, заслуговує на ще більшу повагу: ними врятовано і прилаштовано десятки тварин, яких зрадили люди.
Зустріч з журналістом Оксана переносила двічі — її разом з маленькими пухнастиками терміново очікували у ветклініках. У деяких випадках зволікати не можна. Справа у тому, що півтора місяці тому, на одному з ніжинських смітників, волонтери знайшли п’ять новонароджених цуценят. Спасибі, що малечу хоч у ковдру загорнули перед тим, як позбутися!
«Хвостиків» забрала до себе О. Кріль — благо, дозволила ситуація, бо вони проживають у приватному будинку. Ці півтора місяці вони з донечкою Валерією вигодовували малечу з дитячих пляшечок. Не спали ночами, бо цуценятка волали, як дітки. Трьох вже прилаштували. На жаль, одне цуценя виявилося хворим. Наразі його лікують фахівці. Є шанс на одужання, і тоді вже, можливо, прилаштування у нову родину. Останнє цуценя з п’ятірки незабаром теж покине оселю волонтерів, бо йому знайшли домівку. Вже зробили щеплення.
І таких історій, на жаль, дуже багато. Майже щодня ніжинські волонтери підбирають на вулицях покинутих песиків і кицьок, яких зрадили люди. Власники викидають тваринок різного віку і різних порід — як малечу, так і дорослих. Як ту річ, що набридла і заважає жити. І не болить же за них душа! Живі істоти, які служили людям вірою і правдою, взамін були зраджені…
Дякувати Богу, є на світі інші люди — янголи, які рятують покинутих тварин. З двома з них — Оксаною та Валерією Кріль — ми сьогодні познайомилися.
Чому вони цим займаються? Оксана вважає, що це покликання. У кожної людини воно своє. Хтось рятує і захищає людей, а хтось — тварин. Особисто у неї це тяжіння з дитинства, коли їздила з Києва, де жила раніше з батьками, до бабусі Віри у с. Плоске Ніжинського району.
«Я настільки обожнювала свійських тваринок, що намагалася притягнути до хати козенят, курчат і кроленят. Мені чомусь було їх шкода. Я хотіла, щоб вони жили разом з нами. Бабуся мене сварила, повертала малечу назад на подвір’я, але наступного дня все повторювалося знов», — посміхається волонтерка Оксана.
Дівчинка виросла, але любов до тварин не зникла. Навпаки, бажання допомагати волонтерам, які рятують «хвостиків», з роками тільки підкрипилося. А у Ніжині, на жаль, у цьому плані є де розгорнутися…
Майже всі випадки, де задіяні ніжинські волонтери, закінчуються щасливо. Нещодавно одна з щемливих історій облетіла соцмережі: знайшлися власники пса з с. Дорогинка, який загубився під час бойових дій.
Коли прийшли окупанти, хазяї песика відпустили, бо боялися, що його вб’ють, як і інших тварин. Собака дістався Ніжина та оселився на подвірї однієї з багатоповерхівок. Небайдужі мешканці почали його підгодовувати. Тварина була налякана, людей до себе близько не підпускала. Волонтерка Оксана через соцмережі просила допомоги у ніжинців надати псу хоча б будку. Надали. І раптом — дивовижна звістка: власники впізнали свого пса на фото, розміщеному в соцмережах. Не гаючи часу, вони приїхали до Ніжина і забрали свого домашнього улюбленця.
Виявилося, що пса звуть Амур. У родині він прожив 9 років. Радості власників не було меж, адже вони вважали, що пес загинув. Разом з ними раділи і плакали від радості волонтери, адже саме завдяки їхній небайдужості ця історія закінчилася хепі-ендом.
«Заради таких історій ми і займаємося волонтерством», — зазначає О. Кріль. «Ми» — це не тільки вони з донькою, а ще куми, друзі, знайомі та незнайомі ніжинці — всі, кому не байдуже, як складається доля тої чи іншої тваринки. Разом з однодумцями створили у соцмережі групу «Допомога тваринам міста Ніжина», де викладають поточну інформацію. Вихідними волонтерів можна зустріти біля ринку, де вони прилаштовують цуценят і кошенят у добрі руки.
Серед волонтерів — вже знайомі нам Діана Насібова та її мама Світлана. З цією родиною Оксана Кріль познайомилася два роки тому, коли загубилася її красуня хаскі — Хасанка. Тепер дівчата разом роблять одну справу (Насібови за потреби надають власний транспорт), їх об’єднали спільні інтереси. Підтримують тісні зв’язки з волонтерами з Києва, які передають для ніжинських тварин корми, за що їм величезна подяка. Крайня така поїздка відбулася буквально вчора.
Коли знайдених тваринок немає куди подіти, Оксана забирає їх додому. Для них тут створені необхідні умови. Разом з донечкою «хвостиків» відгодовують, лікують і шукають для них нових власників. Найбільша кількість тваринок, які одночасно перебували у будинку Оксани, — 17. Крім знайд, у них постійно проживають французький бульдог Амір, хаскі Луна, дворняжка Буся, кішки Соня, Мурка, Пухнаста.
Цікаво, а як до всього цього відноситься глава сімейства Дмитро?
«Спочатку, — каже Оксана, — він був проти. Тепер змирився. Наразі Дмитро захищає країну у лавах ЗСУ і знаходиться за межами Ніжина. Але щодня розпитує у нас, як почуваються тварини, знає всіх по прізвиськах».
Віддаючи тварину у добрі руки, волонтери про неї не забувають. Вони завжди на зв’язку з новими власниками. Дуже важливо, щоб знайда знайшла справжніх хазяїв, які її щиро любитимуть.
Одна з останніх історій, що гріє душу Оксани: восени прилаштували алабая у родину, яка проживає у Новгород-Сіверському. Волонтери задоволені: віддали собаку дійсно хорошим людям.
«Ми готові відвезти тварину у будь-який куточок України, аби тільки їй було добре. Це стає нам у чималу копійчину, і без сторонньої допомоги ми б не впорались. Щиро дякуємо кожному за підтримку. Українці — нація непереможних, бо ми вміємо любити, цінувати і підтримувати так, як ніхто інший», — підсумовує Оксана Кріль.
Автор: журналіст сайту Nizhyn Post Валентина Савчук
Фото надано О. Кріль
Отримуйте актуальні новини першими – підписуйтесь на наш Telegram