• 21.04.2024 19:55

Школа для ніжинки Валентини Бояринової це все її життя

Чт, 15 Грудня в 13:39

Бути вчителем – непросто, але шалено цікаво і надзвичайно важливо!

Освіта завжди дуже важлива в будь-якому суспільстві й роль учителя в ній ключова. Важко переоцінити важливість цієї професії, і її повага в будь-який час незмірна. Адже в руках педагога майбутнє нашої держави.

Сьогодні у рубриці #ОбличчягромадиНіжина Валентина Олександрівна Бояринова, вчитель початкових класів Ніжинської гімназії №14, яка виховала не одне покоління дітей та стала «сімейним» вчителем для багатьох родин.

Це так благородно – давати іншим знання, бути порадником і взірцем. Учитель може володіти найрізноманітнішими навичками, але насамперед, має бути особистістю. Тоді він зможе об’єднати дітей навколо себе. Також він має чудово знати свій предмет, любити дітей і мати внутрішній стержень. Не критикує, а підказує, розуміє, приймає та допомагає іншим прийняти особливості кожної дитини. Педагог має бути глибоким, бо він працює з цілим світом. Саме цей світ він ретранслює на учнів. Також – енергійним, емоційним, мати контакт зі своєю внутрішньою дитиною. Бо якщо вчитель надто серйозний – діти його не сприйматимуть. Та водночас він має бути авторитетним.

Школа для Валентини Олександрівни – це все її життя. Вона любить свою роботу і віддається їй сповна. Її вихованці з задоволенням ідуть до класу, мають бажання вчитися. Уроки завжди цікаві, добре продумані, насичені… Вона звикла все робити на «відмінно», завжди є прикладом високого професіоналізму, творчого підходу до своєї роботи. За сумлінну педагогічну працю нагороджена Грамотами та Подяками, має почесне звання «Відмінник освіти України». Користується повагою та заслуженим авторитетом серед учнів, колег та батьків.

Валентина Олександрівна – різностороння особистість: займається спортом, любить подорожувати, знайомитись із новими людьми, захоплюється танцями, є учасницею творчого колективу «Ніжинські сеньйорити».

💬Не можу уявити своє життя без рідної чотирнадцятої гімназії, яку люблю, як власну родину. Адже я навчалася в цьому закладі і маю честь працювати. Це був однозначно свідомий вибір. З того часу як я вперше задумалася про свою майбутню професію, іншого варіанту, окрім як стати вчителем, не було.
Професія вчителя – особлива. Я розумію, щоб бути цікавою дітям, потрібно завжди вчитися, постійно бути у творчому пошуку. Мені не байдуже, якими виростуть мої учні. Нехай не всі стануть великими людьми, але найголовніше, щоб з них виросли справжні громадяни: добрі, чуйні, працьовиті.

Для своїх маленьких учнів намагаюсь бути не тільки першою вчителькою, а й другою мамою, другом, засвітити в їхніх душах сонечка, які б осявали їх життєву дорогу. Мені цікаво з дітьми радіти, інколи засмучуватися разом з ними, давати поради. Радісно і приємно бачити подив малюків, коли вони відкривають для себе світ прекрасного.

Діти віддячують сторицею за увагу та любов, вони відчувають теплоту, яка йде від серця. Учні – найголовніші мої друзі й критики, їхня думка для мене по справжньому цінна. Саме вони надихають ніколи не опускати руки та рухатися вперед. Вони діти нового часу і на деякі речі, в них свій нестандартний погляд, що кардинально відрізняться від людей минулого покоління. Для мене важливо, щоб учні вміли висловлювати свою думку, тому я стараюся допомогти їм у цьому.

Я вчу своїх учнів насолоджуватися життям, бути щасливими – і мені це вдається. Вважаю, що неможливо запалити в дитячих серцях вогонь, якщо у власному – сирість і темрява. Впевнена, що дитина – це особистість, яка здатна осягнути вдвічі більше можливостей для відкриття світу, ніж доросла людина.

Щоденне спілкування з дітьми дає мені силу, радість життя, надію на те, що і я буду чимось корисна для України. Часто почуваюся щасливою. Коли в дитини загоряються цікавістю оченята, коли я бачу, що в дитячій голівці народжується ідея, коли дитя з радістю поспішає вранці до школи, – я щаслива.

Випадкові люди дуже рідко затримуються в цій професії. І не кожна людина може бути вчителем, оскільки ця професія вимагає колосальної та кропіткої праці, саможертовності, величезного терпіння, любові до дітей та непідкупного інтересу до своєї професії.

🔹Що ж лежить в основі успіху вчителя? Любов до своєї справи? Безперечно! Сумлінна праця? Неодмінно!І ще – великий педагогічний талант. Те, чого не можна навчитись і чого не можна здобути, те, що дано обраним людям як дар Божий.

Ніжинська міська рада

Схожі записи

Маленький волонтер купив 10 турнікетів за гроші, які батьки давали на шкільні пиріжки
Керівник КП в Ніжині може сісти за ґрати на 12 років, бо переплатив за генератори понад 5 млн грн
Боронив місто, а потім долучився до ЗСУ: в Ніжині поховали бійця

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *