Синдрому самозванця піддаються близько 70% людей. Це почуття, що ви досягли успіху не завдяки здібностям та наполегливості, а тому що вам просто пощастило опинитися у потрібному місці в потрібний час.
«Самозванці» страждають на трудоголізм, часто намагаються догодити всім навколо і приховують власну позицію. Шукають авторитетів та намагаються справити на них враження. Якщо отримують схвалення кумира, знецінюють похвалу і шукають нову авторитетну фігуру. А самі переконують себе, що всі їхні здобутки — дрібниці, так кожен зможе. Ось декілька порад, щоб позбутися цього упередження.
Помічайте свої досягнення. Хваліть себе за кожен нехай і незначний успіх та аналізуйте, який саме скіл допоміг вам впоратися із завданням.
Надихайтеся набутим досвідом. Сформулюйте, якими досягненнями та отриманими компетенціями ви пишаєтесь. Впишіть їх у резюме.
Визначте свої зони зростання та складіть план досягнення цілей. Це допоможе сфокусуватися на тому, що важливо для розвитку, і досягати бажаного.
Навчіться правильного сприйняття помилок. Абстрагуючись від переживань, ви зможете перемикатися на логічне мислення та аналізувати: чому стався промах? Чи реально його уникнути? Як не наступати на ті ж граблі наступного разу? Так ви навчитеся конструктивної роботи над помилками, яка вестиме до розвитку, а не до сеансів самоїдства.
Деякі психологи впевнені, що важливо також позбавлятися перфекціонізму в роботі. Намагаючись усе зробити ідеально, людина фокусується на процесі, а не на результаті (якого вона в гонитві за досконалістю може ніколи й не досягти).