У Ніжині на будівлі гімназії №9 відкриють 5 меморіальних дошок Героям-захисникам:
Одосовський Антон Романович
Народився 2 лютого 2000 р. У 2006 році вступив до першого класу середньої загальноосвітньої школи №9 у м. Ніжині. Навчаючись у школі Антон захоплювався спортивним туризмом. Неодноразово перемагав на різних змаганнях із цього виду спорту. Вдома зберігаються кілька медалей та почесних грамот.
У 2019 році Антон вступив до лав ЗСУ для проходження строкової військової служби. Служив він на кордоні нашої держави, у м. Семенівка Чернігівської області. У 2020 році звільнився зі служби. У 2021 році пішов на службу за контрактом до лав Збройних Сил України.
Після масштабного вторгнення російської армії в Україну загинув 19 березня 2022 року. Йому було 22 роки. У нього залишились батьки, молодший брат та цивільна дружина. Нагороджений медаллю «Захиснику Вітчизни» (посмертно).
Мурашко Данило Геннадійович
Лише 24 роки. Командир авіаційної ланки авіаційної ескадрильї майор Данило Мурашко. З 24 лютого 2022 року по 27 січня 2023 року Данило здійснив 141 бойовий виліт, знищив близько 70 одиниць броньованої техніки, понад 80 автотранспортних засобів, приблизно 30 автоцистерн паливно-мастильних матеріалів, близько 600 особин (!) живої сили противника.
Завдяки умілим діям неодноразово здійснював вивід авіаційної техніки з-під авіаційних та ракетних ударів противника.
Данило — повний лицар Ордена Богдана Хмельницького. Відзначений почесним нагрудним знаком Головнокомандувача Збройних Сил України “Сталевий Хрест”. Військовий льотчик 3 класу.
27 січня 2023-го офіцер вийшов на своє останнє бойове завдання в складі пари. Його борт був підбитий в Краматорському районі Донеччини. Намагався відвести літак від житлових будівель, через це втратив висоту, не зміг безпечно катапультуватися та загинув смертю Героя.
У Данила залишилась дружина.
Командування військової частини представило офіцера до присвоєння звання “Герой України” (посмертно).
Чернега Олександр Вікторович
Народився 9 вересня 1990 року. Закінчив Ніжинську ЗОШ І-ІІІ ст. №9 в 2006 році. В подальшому, вступив до Ніжинського агротехнічного інституту за спеціальністю інженер-механік де навчався до 2013 року.
Відразу після закінчення інституту, вступив до лав Збройних Сил України за контрактом, який постійно продовжував. Під час служіння в армії, починаючи з 2014 року, за власним бажанням не одноразово приймав участь в АТО на Луганщині та Донеччині за що був нагороджений відзнакою, а саме медаль « учасника АТО».
Приймаючи участь в АТО, отримав два поранення. У нього були проблеми із ключицею. Їхній автомобіль декілька разів перевертався.
Загинув разом із побратимами, а саме Крошкою Дмитром та Єсипенком Олександром, 30 березня 2022 року під час виконання бойового завдання під с. Велика Дорога, Ніжинського району, Чернігівської області.
Указом президента України №229 від 11.04.2022 року старшого сержанта ЗСУ Олександра Чернега за особисту мужність і самовіддані дії виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військової присяги Олександра нагороджено орденом «За мужність ІІІ ступеня» (посмертно).
Міщанин Андрій Юрійович
Народився 12 травня 1993 року в Ніжині. У 1999 році пішов у 1-й клас місцевої ЗОШ №9. Після її закінчення навчався в Аграрному інституті, де закінчив магістратуру.
У 2015—2016 роках проходив строкову військову службу на Харківщині. Після неї працював охоронцем в магазині у Броварах, згодом зайняв посаду адміністратора закладу.
Після початку повномасштабної війни вирішив долучитися до лав ЗСУ, аби зі зброєю в руках боротися за вільне майбутнє українського народу. Службу чоловік проходив у військовій частині А4049 та разом з побратимами давав гідну відсіч загарбникам.
8 січня 2023 року під час виконання чергового бойового завдання Андрій загинув поблизу населеного пункту Терни на Донеччині.
Сердюк Максим Сергійович
Народився 26 лютого 1984 року в Ніжині. Тут зростав та навчався, а після закінчення місцевої ЗОШ № 9 вступив до Харківського Авіаційного університету.
Останні роки Максим працював далекобійником за кордоном, та з початком повномасштабної війни повернувся на Батьківщину. Спершу чоловік займався волонтерством, але згодом долучився до лав Захисників України та у складі військової частини А4062 зі зброєю в руках став на захист її територіальної цілісності і недоторканості.
14 січня під час виконання бойового завдання на Донецькому напрямку Максим загинув. Був гарним сином, люблячим чоловіком, турботливим батьком двох дітей.
На фасаді гімназії №6 відкриють меморіальну дошку
Фесюну Олександру Олександровичу
Народився Олександр 03.11.1964 року у сім’ї робітників. У 1981 році закінчивши середню школу № 6 м. Ніжина, вступив до технічного училища №18, отримав професію оптик 3 розряду.
Після навчання почав свій трудовий шлях на заводі «Прогрес», пропрацювавши рік призвали до лав Збройних Сил. По закінченню проходження строкової служби пішов працювати на завод «Ніжинсільмаш», але військова служба лишила приємний відтинок в душі, так у 1986 році Олександр пішов навчатися в школу прапорщиків.
Більшу частину свого життя присвятив Збройним Силам України.
Після звільнення в запас працював на ТОВ «ФОЗЗІ-ФУД», але після підступного в 2014 році вторгнення на Схід України РФ не зміг сидіти осторонь, військова служба не давала спокою і Олександр знову пішов до лав ЗСУ у свою рідну частину А 3160.
10.03.2022 року загинув від ворожого обстрілу на посту.
Олександр , був найкращим батьком, турботливим чоловіком та дідусем, гарний приклад надав своїм синам, які також проходять службу в Збройних Силах України.
Указом Президента України від 07 квітня 2022 року № 220/2022 нагороджений орденом «За Мужність» ІІІ ступеня (посмертно).
У селі Паливода, Кунашівсько-Переяслівського старостинського округу Ніжинської територіальної громади відкриють меморіальну дошку
Шеремету Євгену Миколайовичу
Народився 20 вересня 2001 року у селі Поливода на Ніжинщині. Закінчив Кунашівську загальноосвітню школу. Після 9-го класу вступив до Остерського коледжу будівництва та дизайну, який закінчив в 2019 році. Працював в Ніжині в ТОВ “Піаст”.
В 2021 році пішов на строкову службу. В жовтні 2022 року мав повернутись додому, але через війну продовжив службу в Збройних силах України.
Після початку повномасштабного ворожого вторгнення разом з побратимами у складі військової частини А1201 він мужньо виконував свій військовий та громадянський обов’язок, віддано захищаючи українську землю від ворожих окупаційних військ.
На жаль, 20 жовтня 2022 року поблизу села Богданівка на Кіровоградщині Шеремет Євген загинув…
У Євгена залишились мати, батько та сестра.
ВІЧНА ПАМ’ЯТЬ ГЕРОЯМ!