Відразу дві приємні події відбулося останнім часом у житті команди юних боксерів-вихованців Ніжинської комплексної дитячо-юнацької спортивної школи, яких тренують Євгеній Саєнко та Сергій Панько. Це двотижневий збір юнацької збірної України з боксу в с. Яблуниця на Івано-Франківщині й Чемпіонат Чернігівської області з боксу серед усіх вікових груп, де ніжинські спортсмени вибороли аж 19 призових місць, з них 10 — перші.
Отже, журналісту Nizhyn Post було про що поговорити з тренерами та вихованцями. Вона відвідала одне з тренувань, на яке її люб’язно запросили.
– Чи не увесь Ніжин із захопленням стежив за вашою поїздкою і перебуванням на тренувальних зборах: таємничі гори, чудові зимові пейзажі… Чому обрали саме Івано-Франківщину?
– Місце тренувальних зборів обираємо не ми, а Федерація боксу України. Велика подяка старшому тренеру юнацької збірної Вадиму Анатолійовичу Казаніну, який організував даний захід і запросив в тому числі і нас, представників Ніжина.
Яблуниця, де ми перебували, уявляє собою невеличке курортне селище, що знаходиться на межі Івано-Франківської та Закарпатської областей. Воно з’єднує два найбільш популярні туристичні центри регіону — Яремче та Буковель. Пейзажі тут дійсно неймовірні, клімат відрізняється від нашого, тому і дихається зовсім по-іншому. Легені краще працюють. Для спортсменів це дуже важливо.

В Яблуниці розташована сучасна тренувальна база зі спортивними залами, басейном і готелем. Тут постійно відбуваються тренувальні збори. Приміром, не встигли ми попрощатися, як заїхали йоги. З усієї країни. Людей, мабуть, з триста. Це дуже зручно, коли все необхідне для тренувань і проживання знаходиться в одному місці.

– Скільки представників Чернігівщини перебували разом з вами на тренувальних зборах?
– Четверо — ніжинські вихованці, п’ятий — з Городні. І троє тренерів. Користуючись нагодою, хочеться висловити вдячність колезі Павлу Іванову, який також разом з нами тренує вихованців.
– Євгенію Олександровичу, скільки Ваших вихованців наразі займаються у спортивному клубі «Легіонер» Ніжинської КДЮСШ?
– Приблизно 80 хлопців і дівчат.
– А скільки підлітків відвідують «Ніжинський спортивний клуб» Ніжинської КДЮСШ, Сергію Миколайовичу?
– Приблизно 60.
– Виникає логічне запитання: за якими критеріями обрали чотирьох вихованців, котрі поїхали з вами на тренувальні збори? Зрозуміло, що вибір був нелегкий…
– Коли у січні отримали пропозицію щодо Яблуниці, визначилися відразу — кожен з тренерів обирає по двоє найкращих вихованців. Вікові рамки, згідно з вимогами зборів, обмежувалися 2009—2010 роками народження. Це трішки спростило завдання, але не надто, оскільки у нас чимало гідних спортсменів. За основу вирішили взяти успішні виступи на минулорічному турнірі «Хто ти, майбутній олімпієць?», що відбулися у Чернігові. Також брали до уваги особисті критерії спортсменів: наполегливість, старанність, фізичну витривалість. Таким чином, на тренувальні збори поїхали вихованці Є. Саєнка Богдан Шакитко, Артем Андрійченко, вихованці С. Панька Олексій Лопата та Богдан Кривоберець.
– Як вас зустріли на Івано-Франківщині?
– Дуже привітно. Нас відразу розселили у готелі. Загалом до Яблуниці завітало приблизно 70 юних боксерів з усієї України. Були й такі, хто приїхав із зони бойових дій: Миколаєва, Запоріжжя, Харкова, Донеччини (нині тимчасово проживають у Києві). Діти відразу перезнайомились. Не можна передати словами той настрій, ту атмосферу, які панували на спортивній базі ці два тижні! Ми вкотре зрозуміли, наскільки важливо нині, у реаліях воєнного стану, змінити обстановку, поспілкуватися з новими друзями, набратися позитивних емоцій і вражень.

«На відміну від колеги Сергія Миколайовича, який вже неодноразово відвідував тренувальні збори на Західній Україні та Київщині, я завітав на такий спортивний захід вперше. І отримав, справді, безцінний досвід. На деякі речі подивився під іншим кутом. Взяв для себе щось новеньке. Скажу відверто: для спортсменів дуже потрібна річ — такі тренувальні збори!» — зазначив Євгеній Саєнко.
– О котрій годині розпочинався робочий день юних боксерів?
– О сьомій годині ранку наші вихованці виходили на ранкові розминки. Далі — заняття на рингу, теорія основ боксу, практика нанесення правильних ударів, захисту від противника та уроки розвитку швидкісті та витривалості. Загалом — по два тренування щодня. У вихідні відбувалися розважальні естафети, а ще піднімалися у гори. Справді, невисоко, для розминки.
– Як годували? Чи спробували якусь незвичайну страву?
– Харчування було смачним і збалансованим. У меню — картопля, відварне м’ясо, каші, салати, фрукти, молочні страви. Одного разу відвідали кафе, де попоїли бограча. Це закарпатський суп з кількома різновидами м’яса і спеціями.

– Судячи з усього, тренувальні збори у курортному селищі стали ніжинській команді у копійчину…
– Так, витрати були чималі. Але воно того варте. Ми розпочали збирати кошти ще у січні, коли отримали запрошення. Щиро вдячні батькам вихованців, депутатам, керівникам підприємств, організацій, відділу з питань фізичної культури і спорту, небайдужим людям — кожному, хто в нас вірить і допомагає чим може.
– Буквально через три дні після повернення з тренувальних зборів ви збільшеним складом з 19 спортсменів і двох тренерів відправилися на Чемпіонат Чернігівської області з боксу серед усіх вікових груп, де здобули аж 10 перших місць серед 100 учасників…
– Так. Серед переможців були і троє вихованців, які відвідали тренувальні збори в Яблуниці: Богдан Шакитко, Артем Андрійченко та Богдан Кривоберець (на жаль, Олексій Лопата через хворобу не зміг взяти участь у змаганнях). Тобто спортсмени отримали змогу застосувати придбаний досвід на практиці. Вони стали більш впевненими у собі, «підросли» у тактичному плані.
Крім того, вони братимуть участь у Всеукраїнському турнірі серед юнаків 2009—2010 років народження, який на початку квітня відбудеться на Черкащині. На даних змаганнях буде визначено, хто попаде до складу збірної України. Ми віримо у наших вихованців. А поки… працюємо далі.
Попри повномасштабну війну важка, наполеглива праця у спортивних залах Ніжина не припиняється — до Чемпіонату України серед юніорів, який відбудеться у Хмельницькому, залишилися лічені дні.
Юні боксери, тренери, батьки, шанувальники довели вже давно: разом вони — КОМАНДА. Єдина потужна сила, яка гідно тримає свій — спортивний — фронт.
Автор: журналіст сайту Nizhyn Post Валентина Савчук
Фото автора і з архіву Є. Саєнка