Ще на початку повномасштабного вторгнення ми чули багато по типу: «ми не зналі», «ми шли на ученія» і тому подібне. Потім тактика змінилася і виявляється і знали, куди йшли і знали чого…
Відома приказка говорить, що в кожній людині, яку ми наче й гарно знаємо є та людина, яку ми не знаємо. А зараз мова йде про цілу націю, про народ, який називається – росія.
Багатьом і досі не зрозуміло, чи то росіян ще змалечку виховують так, щоб вкладати цим людям у свідомість бути ненависними до інших держав та ставати загарбниками чужих земель і проливати кров?
До теми
Звернення Володимира Зеленського: https://www.youtube.com/shorts/C2IaBAvgGhI
Наталії Мосейчук в ефірі 1+1 : https://www.youtube.com/watch?v=HSOFwsveteY та
Тут можна багато говорити, але мало слухати…
Журналісти В Корінь запитали у жителів та гостей Ніжина:
Якби у вас була можливість привселюдно звернутися до матерів російських військових, що б ви їм сказали?
Нам написали люди різних категорій, це і науковці, це історики, працівники різних організацій, і просто мами та бабусі.
До вашої уваги – думки та відповіді на це питання:
Я б їх запитав: “Заради чого гинуть їхні сини? Заради чого вони вбивають українців?”
***
Дякую за запитання, але це порожня втрата часу. Пишу одну працю про панславізм ХІХ ст., вони живуть у тому часі з поглядами та тезами 150-літньої давнини. Тому, не бачу сенсу, щось їм говорити.
***
Я б сказав їм, що мабуть вони некрофіли, адже їм так подобається вбивати своїх дітей.
***
Не бачу ніякого резону до них звертатися. Там усе суспільство зомбоване. Ніякі слова і звертання не проб’ють душі людей, які перебувають у руках диявола.
***
У мене погана відповідь на це запитання. Всі мої колеги і я сказали: щоб ви іваші діти, онуки здохли, або не народжувалися. Таких недолюдей не повинно існувати!
***
Для росіян у мене не знайдеться ні слів, ні часу. Нічого б не стала казати.
***
Після вашого запитання довго ходила і все думала… і плакала.
Мені шкода і їхніх дітей і наших, бо я теж мати і дітей завжди безмежно шкода..
Що б я сказала російським матерям?..
У мене й досі в голові не вкладається, що росіяни прийшли нас убивать на нашу землю
Я б сказала – задумайтесь: кому потрібна ця війна? Невже у вас мало вашої землі, що вам потрібні чужі території? За що гинуть ваші сини, задумайтесь – за що?
Вам сто разів уклали в головах : «За Родину»!
Але подумайте – за чию «родину»? Наші звільняють СВОЮ землю, а ваші – чию?
Хочете вірте, хочете – ні, але від матерів теж багато чого залежить. Ідіть ви хлопці в свою расею і не вмиратимете ви на чужій землі.
Якщо ваш президент хворий і хоче крові напитись і вашої і нашої, так будьте ж хоч ви розумніші!
Я думаю, кожна мати російська чи українська хотіла б діждати внуків, а замість цього – пусті колисочки, бо гине молодь – цвіт нації. Кому це потрібно і навіщо?
***
Їх важко назвати матерями, з ними не має про, що говорити. Може бути лише одне питання: За, що помирають Ваші діти?
До теми:
Звернення дітей України, до матерів Росії – : https://www.youtube.com/watch?v=1JNmzkPmTEM
Звернення української жінки до жінок, матерів в Росії: https://www.youtube.com/watch?v=0wHV_QNdb3Y
Замість висновку: можна намагатися, щось сказати, закричати, достукатися, пояснити! Але чи почують? … Чи захочуть чути, розуміти, аналізувати? Чи варто в такому випадку щось казати? Чи просто не знайдеться для таких людей слів, від слова – зовсім!
Далі – без коментарів.
А що б сказали ви?
Олеся Аніна
Фото з мережі