У червні Корюківський районний суд виніс вирок жителю міста Семенівка 47-річному Олександрові Риндічу — 15 років тюрми. Також присудив сплатити півтора мільйона гривень за спричинену моральну шкоду сестрі та матері вбитої ним 45-річної Валентини Кобрик, цивільної дружини. Та перерахувати державі 4908 гривень за проведення експертиз по справі.
Проте такий вирок не задовольнив його, а також прокурора і рідних загиблої. Усі подали апеляції.
Риндіч працював водієм у семенівському підрозділі ДСНС. Час від часу ходив у запої. Не вжився з першою дружиною. Після розставання певний час капостив їй. І з другою, Валентиною, теж не ладилося. Бив її, змушував жити з ним, допікав ревнощами. Останнім часом пара мешкала окремо. Однак Риндіч продовжував діставати Валентину.
В один з приходів приніс і сховав у гаражі гранату РГД-5. Там же, у гаражі, ховав і гроші. Про них знав лише син. Дружина старалася менше контактувати з Олександром. Отож він писав їй у вайбер. Ображав, погрожував відібрати будинок та гараж.
1 жовтня Риндіч напився, подзвонив дружині. Жінка готувала вечерю. Якраз заїхав переночувати племінник Валерій Оганесян, котрий був по роботі в Семенівці. Риндіч сказав: «Зараз приїду, буде боляче. Не чіпай дитину!» Бо дізнався, що Валентина забрала телефон у сина.
Жінка наче передчувала погане, замкнула хвіртку. Та не допомогло. Зайшов у двір, сказав дев’ятирічному сину: «Бери гроші і тікай». У цей момент на поріг вийшла Валентина. Чоловік відштовхнув її і пішов у дім. Там дістав з кишені гранату, став висмикувати чеку. Валерій подумав, що то не справжня граната, а муляж. Вирішив залишити пару, аби поговорили віч-на-віч. Та тільки зачинив за собою двері кухні, як пролунав вибух. Ударною хвилею Валерія відкинуло й оглушило. Хлопчик заходити в кухню побоявся, тож подзвонив дядькові і попросив викликати «швидку» і поліцію. А сам пішов у гараж, узяв гроші і побіг до сусідів.
Коли приїхали медики, Валентина була мертва. Їй відірвало частину лівої руки, фаланги двох пальців на правій. Осколки пробили грудну клітку.
Олександр сів у авто і поїхав. Заїхав недалеко, на вулиці заснув у машині, бо був п’яний. Так його і знайшли поліцейські.
На суді переконував, що наміру вбивати не мав. Вважав, що граната учбова, знайшов її в лісі. Запевняв, що не кидав у бік дружини, поклав на стіл, а вона вибухнула.
Колегія (троє суддів) апеляційного суду скрупульозно вивчила скарги всіх сторін. І дійшла висновку, що під час вчинення злочину обвинувачений, кинувши гранату в бік потерпілої, уникаючи вибухової хвилі, сховався у ванній кімнаті.
Врахували, що добровільно не відшкодував завдану шкоду, вибачення в потерпілих не попросив, щирого каяття не проявив, а вину визнав частково. І те, що після вчинення злочину не намагався надати допомогу потерпілій, не викликав «швидку». Не знайшли жодної пом’якшувальної обставини. Тому вирішили, що Риндіч заслуговує на довічне.
* * *
Сина взяла під опіку сестра Валентини. Без матері також лишився старший син покійної від першого шлюбу.
Авторка: Валентина ОСТЕРСЬКА, “Вісник Ч”.