Дарма, що Тетяна Тимошенко трошки за 40 і має родину, де троє дітей, яким скоро вже і самим буде час здобувати професію.
— Крім Тані, нас нікому буде рятувати, — пояснюють у Переписі, що на Городнянщині. Село за якихось 10 км від кордону. Через це навіть нові електроопори не можуть встановити замість старих (ще 1960-х років), які, щоб не впали, електрики поприв’язували до дерев. Тому і надій, що знайдеться медпрацівник, який згодиться тут працювати, — жодних.
Усі добром згадують Івана Кучука. Кажуть: із таким фельдшером і лікаря не треба. Але він близько семи років тому помер. Замінити ніким. Раз на тиждень приїздить фельдшер із сусідніх Деревин, але для села, де з 217 людей більшість — похилого віку, цього замало. Медична допомога, консультації потрібні постійно.
І люди за давньою звичкою йдуть до медпункту. Його Тетяна Тимошенко, попри те, що має всього 0,25 ставки санітарки, відчиняє щодня.
— Комусь температуру чи тиск поміряє, комусь — рівень цукру (глюкометром), когось просто підтримає добрим словом, — розповіла жителька села Надія Третяк. — Таня працювала з Іваном Миколайовичем. Багато чого у нього навчилася. Їй би ще здобути спеціальну освіту, і проблему було б розв’язано. Тим паче, що сама Тетяна не проти.
Мешканці села навіть звернулися з проханням посприяти в цьому до голови громади Андрія Богдана. Він пообіцяв, зазначивши, що в першу чергу потурбується про переведення сумлінної працівниці хоча б на половину ставки.
Джерело: ГАРТ, Ганна ЮХИМЕНКО