Сьогодні, 6 грудня, відзначають день Збройних сил України. Саме тому я хочу від усього літературного кола Ніжина привітати зі святом усіх причетних і розповісти про творчих людей та їх реагування на будь- які події.
Ще у 19 столітті італійський кримінолог, лікар, письменник, психіатр Чезаре Ломброзо у своїй книзі ,,Геніальність та божевілля” наголосив, що більшість творчих та геніальних людей мають у своїх думках, висловленнях, діях щось дивакувате для сприйняття пересічних людей. Він провів між цими двома поняттями тонку паралель. До чого ж це я!? Письменники, поети – це творчі люди, які сприймають світ емоціями, власними відчуттями, саме тому вони здатні гостро реагувати на будь-які події, починаючи від власного життя до подій навколо, наприклад, у країні. Вони ніяк не можуть бути байдужими! Пригадайте хоча б Тараса Шевченка. Звісно, я, як поетеса, не є виключенням.
Розпочавши свою творчу стежину й надрукувавши першу власну збірку, в 2017 році мене було запрошено до участі у літературно-художньому виданні із символічною назвою ,,Напиши про війну”. Воно було особливим тим, що увібрало на своїх сторінках крик сердець деяких сучасних поетів з усіх куточків України для підтримки бойового духу наших Захисників та Захисниць.
Отож, поезія Лани Місячної, як й інших поетів, не завжди є автобіографічною (як інколи вважають мої читачі), а це може бути емоційним реагуванням на когось чи щось, що не залишило мене, як творчу особистість, байдужою.
В моїй душі Дніпра потік бринить І линуть українські колискові, У тілі українська кров кипить, В очах моїх Карпати загадкові! Я - українка і пишаюсь цим, Тут народилась, виросла, радію, І особливо це кажу я тим, Хто зрадив неньку у важку годину. Тим, хто продав її за срібний гріш, І власного народу нищить волю: Своїх батьків, братів, дітей малих. ,,Я - українка!" - говорю їм знову!
