Тривалий процес впровадження сімейної медицини в Україні розпочався з експерименту у Львівській області в 1987 році, коли у Дрогобичі відкрили першу амбулаторію загальної практики сімейної медицини. А вже з 1995 року розпочато підготовку сімейних лікарів за програмою, затвердженою Міністерством охорони здоров’я України.
У Ніжині перші амбулаторії загальної практики сімейної медицини – №1 на вул. Незалежності, 40 та №2 на вул. Шевченка, 83 – з’явилися 20 років тому. Першим плюсом стало те, що дані лікувально-профілактичні заклади обслуговували у переважній більшості жителів даних мікрорайонів, що було для них дуже зручно. Другий величезний плюс полягає у тому, що один і той самий сімейний лікар може займатися профілактикою хвороб і лікувати всіх членів родини.
Наразі у Ніжині працюють вже 9 сімейних амбулаторій, які є структурними підрозділами комунального некомерційного підприємства «Ніжинський міський центр первинної медико-санітарної допомоги» (гендиректор Оксана Калініченко). Вони розташовані у різних районах міста, надають первинну медичну допомогу пацієнтам, які підписали Декларацію з сімейними лікарями.
Напередодні професійного свята медпрацівників журналіст «УН» завітала до сімейної амбулаторії №2.
Знайти даний медзаклад не легко: він знаходиться в одній з багатоповерхівок густозаселеної частини міста. Тому на прохання журналіста назустріч вирушає виконуючий обов’язки завідувача сімейної амбулаторії №2 Ігор Бурнусус.
«Раніше тут був ЖЕК. Хоч амбулаторія і має зручне розташування для жителів третього мікрорайону, але приміщень недостатньо для повноцінного функціонування закладу та обслуговування його пацієнтів і відвідувачів.
Приміром, в умовах пандемії, викликаної COVID-19, пацієнтам доводилося чекати своєї черги до лікарів на вулиці, аби не створювати скупченості. Тіснява не дає змоги розвиватися медзакладу, покращувати його матеріально-технічну базу.
Ще до початку повномасштабного вторгнення російських загарбників в Україну планувалося передача приміщення колишньої аптеки №200 по вулиці Озерній Ніжинському центру первинної медико-санітарної допомоги, для розширення площ нашої амбулаторії. Сподіватимемося, дане питання все ж буде вирішено пізніше – наразі через війну у влади міста чимало інших проблем. Ми все чудово розуміємо», – зауважив Ігор Борисович.
Але це не заважає медпрацівникам закладу належним чином виконувати свої функціональні обов’язки. Наразі в амбулаторії працюють 11 чоловік, з них 3 лікаря та 6 медсестер.
Кожен з лікарів, а це Ігор Бурнусус, Віра Ковалевська і Віктор Мархай, мають по 30–40 років трудового стажу. Ігор Борисович і Віра Іллівна – колишні педіатри, «ведуть» пацієнтів різного віку, від народження. Віктор Якович – терапевт, обслуговує тільки дорослих від 18 років.
Зі слів І. Бурнусуса, всі троє лікарів підписали достатню кількість декларацій з пацієнтами – понад 2 тисячі кожний. Охочих було значно більше, але Національна служба здоров’я України вважає, що через понаднормове навантаження втрачається якість надання медичних послуг. Тому лікарі, підписуючи Декларації, надавали перевагу жителям третього мікрорайону і тим, кого «ведуть» від народження.
Фінансуються заклади «первинки» Національною службою здоров’я України своєчасно та в повному обсязі. Сімейна амбулаторія №2 – не виключення. Це дозволяє медзакладу нормально функціонувати, виплачувати зарплатню.
Ліків на екстрену допомогу, а також антисептиків достатньо. У наявності тести на COVID-19, гепатит, ВІЧ, тропонін (роблять з метою ранньої діагностики інфарктів та інсультів). Придбали і незамінний в сучасних реаліях лабораторний аналізатор, за допомогою якого можна отримати точний аналіз крові на цукор, холестерин тощо. На жаль, маніпуляційного кабінету в амбулаторії немає, але працює фізкабінет. Щеплення діткам роблять на базі сімейної амбулаторії №9, а дорослим – тут, на місці, у тому числі і вакцинацію проти COVID-19.
Люди на прийом до лікарів приходять різні. У кожного свій характер, забаганки. Серед декларантів чимало пенсіонерів. Основний контингент відвідувачів медпрацівникам відомий, тобто вони знають, від кого і чого чекати. До кожної людини у лікарів – свій підхід, такий собі «ключик», який підбирали роками. Саме тому конфліктні ситуації тут трапляються дуже рідко.
Під час активних бойових дій Ніжинська амбулаторія №2 працювала у звичному режимі, хоча і було страшно, зізнаються медпрацівники, бо чули, як свистіли кулі та літали снаряди. Але жоден лікар або медсестра робоче місце не полишили. Пацієнтам надавалася вся необхідна допомога, ставили навіть крапельниці. Ігор Борисович щиро вдячний своєму колективу за самовіддану працю і всіляку підтримку.
Напередодні візиту до амбулаторії журналіста «УН» до лікаря звернулася ніжинка, яка перебувала період окупації у с. Велика Дорога. Як зізнався І. Бурнусус, це був не просто черговий прийом – людина потребувала психологічної підтримки. Крім надання медичної допомоги, довелося її вислухати і заспокоїти.
І таких випадків – і під час бойових дій, і по їх завершенню – чимало. Ніжинці, які пережили окупацію у населених пунктах Нова Басань, Парафіївка, тій же самій Великій Дорозі, дуже вразливі, емоційно виснажені, перелякані. Ігор Борисович вважає, що спливе ще чимало часу, перш ніж люди заспокояться.
Щодо препаратів, пацієнти за можливості отримували все необхідне. Ніжинський міський центр первинної медико-санітарної допомоги розподіляв між амбулаторіями ліки, іншу гуманітарку, які надходили від благодійників і через волонтерів. Складалися списки, де відзначалося, який саме медпрепарат потребує та чи інша людина.
Складною була ситуацію з інсулінами. Виручав Чернігів – ліки до Ніжина, попри бойові дії, доставляли волонтери. До спільної справи підключалися також просто не байдужі люди.
«Період, коли на Чернігівщині точилися бої, став часом випробувань для всіх нас. Він показав, наскільки ми, українці, вміємо гуртуватися, коли трапляється біда, і що ми – єдине ціле. А Перемога… Вона, без сумніву, буде за нами. Ані я, ані наш колектив у цьому не сумнівається», – підкреслив Ігор Борисович.
А ми, користуючись нагодою, висловлюємо глибоку вдячність всім нашим медпрацівникам за їхню самовіддану працю і мужність. З прийдешнім святом вас!
Автор: журналіст сайту «УН» Валентина Савчук
Фото автора
Отримуйте актуальні новини першими – підписуйтесь на наш Telegram