• 20.05.2024 18:35

“Я не маю права бути слабкою”: Інна Кулинко про волонтерство у Ніжині в умовах війни

Сб, 18 Червня в 2:39

В перші дні війни ніжинські волонтери почали організовувати допомогу армії, аби наші захисники могли встояти та перемогти.

Директор благодійного фонду “Українська незламна душа” Інна Кулинко розповіла MYNIZHYN.com про роботу волонтерів у Ніжині в умовах війни.

 – 24 лютого — перший день війни. Як ви відреагувала на подію? Чи були ви готові до повномаштабного вторгнення Росії в Україну?

 – 24 лютого це той день, який не забудеться ніколи.. Рано вранці, ще було зовсім темно, почав нявчати кіт. Він щось довго нив і шкрябався. Потім затих. Хвилин через 10 дуже низько над містом пролетів вертоліт. Ще за пару хвилин пролунали вибухи… Чи вірила я в те, що буде війна? Так, вірила! Я працювала в Зрубі на АЗС і останнім часом бачила постійні колони нашої військової техніки і розуміла, що війна буде. Я скуповувала продукти в магазинах і тягла все додому, чоловік сміявся з мене і говорив, що війни не буде: яка війна в 21 столітті ? Але війна нажаль є…

– Чи не планувати виїхати за кордон, чи може виїзджали на деякий час, коли в нашому регіоні велися активні бойові дії?

– Перша доба була моторошна, я не розуміла, що робити. Старшу доньку з двома маленькими дітками відправила на Мукачево. Моя середня донька проживає вже два роки в Польщі , телефонувала, кликала до себе але я розуміла , що якщо всі виїдемо з країни то хто буде її захищати? Хто буде допомагати нашим захисникам? Увечері я вже повністю включилася в робочий процес дистанційно, а вже зранку наступного дня була за кермом. 

Дзвінки родичів, колег, контакт з військовими і волонтерами. Тепер це все нон-стоп. І відчуваю, що так і буде до Перемоги! В ту мить і було прийнято рішення “Працюємо заради Перемоги!” Так було дійсно страшно, але треба було діяти. Тому з перших днів ми намагалися шукати можливість допомогти своїй родині та тим хто цього потребував, як морально так і фізично та матеріально. Як і всі українці, волонтери також відчувають страх, розпач, біль…

Але не можна сидіти склавши руки, треба було щось робити. Ми організували допомогу різного характеру: приготування гарячих обідів, пошук необхідних препаратів, все що було озвучене як необхідне вже зараз, все намагались відшукати та допомогти доставити в місце де є потреба. З повним серцем добра та болю доводилось зустрічатися кожного дня, 24/7 і бути на зв’язку з ЗСУ та іншими волонтерами в пошуках можливості допомогти іншим.

– Скільки років ви займаєтесь волонтерством: скільки часу існує ваш благодійний фонд?

– Волонтерством почала займатися ще з 2016 року, але це було не офіційно та і сильно не розповсюджувалась про це. Добрі справи роблять тихо, без зайвих слів та піару. Бо коли дійсно хочеться допомогти, то це для душі… І ніяких похвал не потрібно. Тільки той зрозуміє, як це просто робити добро для людей, хто сам це відчув. Наш Благодійний фонд “Українська незламна душа”; офіційно зареєстрований з 11 травня 2022 року.

За цей час було дуже багато пережито, зроблено та досягнуто перемог. Бо дійсно в нашій команді зібрались люди, які люблять свою прекрасну країну. Не покладаючи рук ми всі 24/7 були в роботі, і зараз всі намагаються щось робити на благо України. Я щаслива, що мене оточують люди з великим серцем та любов’ю. Кожного разу, коли стоїть ніби нереальна ціль, ми підтримуємо один одного і йдемо вперто до мети.. І коли все виходить, я чесно кажучи плачу від радості що ми змогли наблизити Перемогу хоч на один маленький крок. Це дуже важливо бути єдиним цілим в наш час і бути підтримкою один одному. Адже це відчуття піднесення, неможна порівняти ні з чим, коли бачиш хоч якусь радість в очах людей, яким надана така необхідна і важлива допомога!

– Як наразі влаштована «волонтерська кухня» у Ніжині? Скільки людей задіяно і хто вони?

– Якщо говорити про це в прямому сенсі слова, то нагодувати наших солдат в умовах обстрілів та війни це була наша свята справа. Ми намагались організувати все по максимуму На разі в нашому фонді є дівчата, які готували з першого дня війни, деякі приєднались через місяць. Готували по першому дзвінку, в будь-який час доби, випікали смачну випічку, робили різні салати та смаколики. В нас у команді багато однодумців, я їх називаю моїми чарівницями і вони всі неймовірні люди!

– Яку бачите реакцію людей, як жителів нашого міста так і інших міст та країн, якщо можна так зазначити. Хто найчастіше відгукується і завдяки чому (кому)?

– Реакції бувають різними. Інколи деякі люди надихають своїм прагненням до життя, силою, витримкою так, що з’являється відчуття польоту! Деколи від побаченого пережитого горя мліє в душі все, хочеться плакати і робити ще більше для допомоги та нашої Перемоги. Буває дуже втомлена приїду додому, сяду вперше чаю випити за день та щось повечеряти і згадаю день який як рік… Хочеться плакати та опустити руки.. Потім десь беруться сили, погляну на дітей і розумію, що я не маю права бути слабкою. Десь знову беруться сили.

Реакція людей інколи розбиває, тому що деякі ще не збагнули, що війна – це всіх стосується. Але як говорять в народі “різні люди є і різні треба”. Людей з великим серцем більше, я в цьому впевнена. Тому Перемога буде за Україною.

– Чи воює хтось із ваших родичів, знайомих?

– Війна одна на всіх, тому в нашому фонді в кожного є хтось з близьких чи рідних, друзі, кохані, чоловіки, брати, сусіди. У всіх є кого чекати і за кого болить душа. Чесно кажучи всі зараз як рідні, навіть якщо це не знайомі люди. Бо горе нас об’єднало.

– 1 липня в Києві планується благодійний ярмарок для збору коштів на потреби ЗСУ. Ніжин на ярмарку представлятимуть волонтери Благодійного фонду “Українська незламна душа”. Розкажіть про це детальніше.

– Ми почали проводити ярмарки, завдяки яким нам вдалося зібрати кошти на різні потреби зСУ: бензопилу, частину коштів на автомобіль, тощо. Хочу зазначити, що це чудова ідея, яка прийшла нам на чергових зборах, бо ми тепер, як одна родина. Ідея несе позитив для людей та приносить кошти на потреби нашій армії.

Почалося все з домашньої випічки та іграшок з підгузниками. Ми провели акцію, були щасливі кожній зібраній гривні бо вони дійсно були потрібні, точніше бензопила для хлопців та гумові чоботи, бінокль, коврики, спальники і таке інше.

Зараз ми намагаємося максимально підготуватися до ярмарку в Києві. Чернігівщина завжди славилась великою кількістю майстрів та майстринь, тому нам буде чим здивувати та порадувати людей в столиці. Тож, всіх охочих всіх запрошую приєднатись до ярмарки, бо разом – ми сила! Разом до Перемоги!

Такі заходи ми плануємо проводити бо це дійсно смачно, позитивно та на благо!

– Що зробите в першу чергу, після нашої Перемоги?

– Молю Бога, щоб скоріше скінчилася війна і настав мир! Після нашої Перемоги в мене дуже багато ідей та планів: розвивати фонд “Українська незламна душа”, відбудовувати все, що було зруйновано, допомагати людям які потребують підтримки , робити максимально для нашого населення. Хай тільки буде мир, а ідей дуже багато! Велика мрія – зробити притулок для наших собачок, які ходять голодні по місту і не мають при хистку. 

Бажаю всім мирного неба! Слава Україні! 

Фото з волонтерського фонду

МайНіжин

Отримуйте актуальні новини першими – підписуйтесь на наш  Telegram

Схожі записи

На Ніжинщині жінка хотіла «грошову допомогу», натомість втратила 30 000 грн
У Ніжині великодні дарунки отримали діти з інвалідністю
У Ніжині горів житловий будинок: рятувальники виявили загиблу жінку та врятували дитину

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *