“МЕНЕ ОХОПИЛА ВЕЛИКА ГОРДІСТЬ ЗА НАШЕ МІСТО, ЗА НАШ КОНСЕРВНИЙ ЗАВОД”, – зазначає ніжинка Анастасія Пилипенко, перебуваючи у Німеччині
Кілька днів тому Анастасія Пилипенко з Ніжина виклала коротенький пост в соцмережах: “Всім доброго дня! Перебуваючи в Європі, не змогла пройти мимо цієї баночки з “Рататуєм”. Гордість бере за наше місто та підприємство, де виробляють цей салат!”
Журналіст Nizhyn Post вирішила поспілкуватися з авторкою посту Анастасією, яка разом з маленькими дітками тимчасово перебралась у німецьке місто Баутцен.
✅Трішки про те, як молода жінка опинилася за кордоном.
У Ніжині Анастасія проживала разом з мамою з дев’яти років, куди вони переїхали з рідного села Безуглівка. Тут згодом дівчина знайшла своє кохання, народила двох гарних діточок.
Працювала у Києві на АЗС. Згодом пішла у декрет. Другу дитину – синочка – народила за 10 днів до початку повномасштабної війни. Грошей катастрофічно не вистачало. Було важко, але ще цілий рік якось перебивалися. І ось три місяці тому в Анастасії визріло рішення виїхати за кордон, куди вже давно її кликала знайома родина, яка проживає тут вже рік.
💬”Я дуже вдячна цим людям за допомогу. Вже 2,5 місяці вони підтримують мене та дітей. Пишаємося тим, що ми, українці, згуртована нація”, – зазначає Анастасія.
За цей час дівчина зустріла у Німеччині трьох земляків з Чернігівщини. Вони теж переселенці, проживають хто в готелі, хто в гуртожитку.
Анастасія спочатку поселилася з дітками у таборі для біженців зі спартанськими умовами. Але там годували, був дах над головою, і це було за щастя.
Наразі жінка з дітьми переїхала у гуртожиток. Кошти на проживання виділяє німецький уряд. Поруч розташовані магазин, дитсадочки, школа. Дітки завжди перебувають з мамою, адже, за законами цієї країни, малечу не можна ані залишати саму, ані сварити, ані бити. Бо маму можуть позбавити батьківських прав.
Коли Анастасії видали чергову грошову допомогу, вона, як і завжди, вирішила скупитися. У звичайному маркеті випадково побачила продукцію Ніжинського консервного заводу. Тут стояли баночки з огірочками, салатом “Рататуй” і лечо. Придбала лише салат, бо треба було закупити ще й інші продукти.
“Рататуй” Ніжинського консервного заводу прийшовся дівчині до смаку.
“Взагалі це бомба!” – поділилася вона враженнями з журналістом. Хоча Анастасії є з чим порівнювати: її мама завжди робила смачну консервацію. Наступного разу придбає у німецькому магазині ще й лечо, й огірочки.
“Я навіть хотіла сказати продавчині, що цю консервацію випускає завод, який працює у моєму місті – така мене взяла гордість за наш Ніжин! Але стрималася. Похвалилася лише знайомій, яка зараз працює на Ніжинському консервному заводі.
Дуже приємно побачити тут речі, які нагадують рідну домівку. Я дуже сумую за Ніжином. Сподіваюся, незабаром повернемося усі – після нашої Перемоги”, – наголошує Анастасія.
Автор: журналіст сайту Nizhyn Post Вероніка Грицова
Фото зі сторінки А. Пилипенко
