Від німецьких поселень ХVІІІ ст. на Чернігівщині збереглась унікальна споруда.
У 2-й половині ХVІІІ ст. поруч із Бахмачем, що на Ніжинщині, було шість т.зв. Біловезьких німецьких колоній з переселенців з-під Данцига та Франкфурта, де діяли лютеранська та римо-католицька церкви із населенням, яке за століття складало понад 1 тис. осіб. Також у 1771 році тут був збудований дерев’яний костел Божої матері Ружанецької, архітектура якого поєднувала українські православні та німецькі католицькі стилістичні риси. Села компатного проживання німців на Чернігівщині були названі Грос – Вердер та Кляйн – Вердер, які у 1945 р. об’єднали в одне під назвою Зеленівка.
Аби заохотити німців розселятися територією України, їм надавались певні пільги: на 30 років звільнення від всіх податків, пільгове відкриття промислів навіть із припискою до них кріпаків, свобода віросповідання, наділ землі у вічне користування та звільнення від військової служби. Проте із приходом радянської влади все почало змінюватись. І не на краще. Спочатку «продрозверстка», голод, далі – колективізація, розкуркулення, виселення до Сибіру, ІІ світова війна, яка також не стала порятунком ні для тих, хто брав в ній участь, а ні для тих, хто був примусово відправлений у Європу, а ні для тих, хто залишився. Більшість німців зазнали гонінь, чергового переселення до Сибіру, розлучення сімей, заборону повернення на постійні місця проживання, заборону спілкуватися рідною мовою та ще багато інших заборон. Хтось потрапив у табори.
Залишені німецькими господарями хати у с. Зеленівка після ІІ світової війни були організовано заселені вихідцями з росії, проте не безкоштовно, а за 1500 рублів.
Із понад тисячної німецької діаспори залишилось невелика кількість етнічних німців, які чудом змогли вижити у тих кривавих лихоліттях. Із культових споруд у Зеленівці вцілів тільки вказаний костел, проте у період комуністичних гонінь із нього зняли хрести, дзвони, знесли бані, прибудували котельню та обладнали (як завжди це робилось за радянських часів у різних цервах) – спочатку зерносховище, а потім – клуб та кінотеатр. Місцева німецька громада сподівається на відтворення костелу, відновлення його первісного вигляду та створення місцевого етнічного музею.
За матеріалами https://ukrainaincognita.com/ та із відкритих
Чернігівщина туристична запрошує
Отримуйте актуальні новини першими – підписуйтесь на наш Telegram