Побачивши зранку на вулиці працівника у помаранчевій жилетці, який жваво орудує мітлою або лопатою, ми навряд чи замислюємося над тим, що у нього є своя історія життя. Історія, здатна повністю перевернути наше уявлення не тільки про цю людину, а й професію, зокрема.
Серед прибиральників Ніжина є ті, хто має вищу освіту. З такою людиною, а точніше, навіть з родиною, ми вас сьогодні й познайомимо.
Два місяці майстром дільниці прибирання вулиць на Ніжинському комунальному підприємстві «Виробниче управління комунального господарства» працює Сергій Приходько. До прийдешнього Нового року Сергій Іванович три роки підмітав вулиці та очищав пішохідні доріжки та зупинки громадського транспорту від снігу та льоду, узбіччя доріг — змету. Тобто був звичайним прибиральником. Як і його дружина Наталія Миколаївна. Подружжя Приходьків працювало на одній дільниці — на вулиці Незалежності. Загальна площа, яку їм доводилося прибирати, складала близько шести кілометрів.
«Ми докладали максимум зусиль, щоб навести лад на закріпленій за нами території. Часто біля нас зупинялися сусіди, просто перехожі й дякували за роботу. А одного разу підійшла незнайома жіночка і простягнула жменю шоколадних цукерок. Тільки і промовила: „Посмакуйте, ви заслужили!“. Це було дуже приємно», — зазначає Сергій Іванович.
Мало хто з нас мріє у дитинстві стати прибиральником. Але життя інколи готує несподівані сюрпризи. От і подружжя Приходьок раніше не мало жодного стосунку до комунальної служби. Хіба що платили за комірне, як усі українці.
І чоловік, і дружина мають вищу освіту. Після Ніжинського педагогічного інституту (нині НДУ) Сергій Іванович з десяток років працював спеціалістом у відділі організаційно-кадрової роботи у Ніжинській райдержадміністрації. Потім — аж 14 років! — обіймав посаду інженера з охорони праці у рідному виші. Понад 20 років кадровою роботою в університеті займалася Наталія Миколаївна. І раптом прийняли сімейне рішення: звільнилися з НДУ одним днем.
На той час КП «ВУКГ» шукало прибиральників вулиць. Вирішили спробувати. Коли через півмісяця отримали першу, хоч і скромну, зарплатню, а це сталося під самий Новий 2020 рік, сприйняли це за подарунок долі. «Дуже важливо, коли людина почувається соціально захищеною», — наголошує Сергій Іванович.
Начальник підрозділу з утримання парків та скверів та озеленення територій КП «ВУКГ» Ярослав Білан за останній рік розгледів у підлеглому С. Приходьку певний потенціал і нещодавно запропонував йому стати майстром. Нині Сергій Іванович очолює злагождений колектив прибиральників, де працює 27 людей. Колектив, в якому сам працював три роки та який вже добре знає.
«Наш робочий день розпочинається о шостій годині ранку. Доводимо з Ярославом Григоровичем до підлеглих поточні завдання, а далі — всі по місцях. Коли надворі вирує негода, то працюємо у посиленому режимі. Адже місто повинно бути прибраним та охайним за будь-яких умов. Попри війну і всілякі негаразди», — зауважує майстер С. Приходько.
Чи подобається Сергію Івановичу його робота? Так, подобається. Жодного разу, каже, вони з дружиною не пошкодували, що змінили професію. А освіта — не найважливіше у житті. Головне — залишатися людиною.
Автор: журналіст Nizhyn Post Валентина Савчук
Фото автора