В Ніжині є люди залежні від інсуліну. Купівля інсуліну та засобів контролю рівня глюкози в крові для пересічного хворого задача неможлива. Тому ці люди залежать від держави. Держава своєю чергою забезпечує безоплатними інсулінами, тест смужками… Але, як виявляється до хворого це не надходить.
Нам написала людина з проханням допомогти розібратися в ситуації.
“Добрий день. Допоможіть! Я інсулінозалежна людина. Лікар ендокринолог видав 15 пачок тест-смужок для визначення рівня глюкози в крові і все. Але, багато спілкуюсь і люди кажуть, що мають видавати набагато більше. Де діваються кошти? Чому не додають смужки? Читала, що Ви цікавитесь діабетом вирішила звернутись до Вас”.
З даним питанням ми намагалися розібратися. Зробили запит в обласну лікарню. Відповідь приголомшила: на 365 днів (рік) видавали в розрахунку 4 смужки в день на людину. Тобто виходить, що 4*365/50=29,2 коробки(в одній 50 смужок). Постає питання, а де ще 14?
Ціни на смужки різні: 300-400 грн за коробку 50 шт. Якщо людині не видали 14 коробок, то це 14*300=4200 грн. І це з одного хворого, а уявіть в Ніжині їх біля 300. Виходить чимала сума 4200*300=1260000 гривень.
Де ці кошти ділись? На наш запит нам відповіли, що за це відповідає керівник закладу охорони здоров’я. В Ніжині це пані Ольга Швець.
Ми поцікавились в людей, а як у них справи з забезпеченням медичних препаратів?
Анатолій Жук Отримав 17 упаковок. А глюкометри у цю суму не входили?
Ірина БогомоленкоНе отримували ні тест-смужок,ні глюкометра. Все купуємо. Окрім інсуліну, і то з доплатою
Людмила Евтушенко Я інсулінозалежна мені жодного разу не дали, ні глюкометра, ні тест смужок.
Звісно захворювання людини це є медична таємниця, тому, можливо, дехто промовчав. А одна відповідь здивувала:
“Я в цьому не беру участь. Так мені дали, не все, але хоч щось, а буду багато говорити не дадуть нічого. Всі крадуть…Я не хочу, щоб було гірше, здоров’ям своєї дитини я не буду ризикувати”.
Куди ж зникла сума близько 1 млн гривень(якщо декому не видали взагалі)? Ми запитали у генерального директора Ніжинської центральної міської лікарні у Швець Ольги Володимирівни. На дзвінок не відповідає, ми написали у вайбер, повідомлення переглянуте, але відповідь не здивувала, така ж як у більшості представників влади(Хоменка Ю.Ю., Вовченка Ф.І., Смаги С. С.) і ігнорування.
Дуже дивно, коли кошти виділяються, наче все добре на папері. А на справі хворі без життєнеобхідних препаратів, тест-смужок… Хоча з іншої сторони робляться ремонти, проводяться тендери на мільйони гривень, де перемагають фірми з рідного для пані Швець міста…