Не стане лісів – не стане здоров’я, яке залежить від якості кисню. Час від часу у новинах можна читати про те, як в Україні йде масова вирубка, особливо – на Закарпатті. Про це говорять ЗМІ і люди за столом на кухні, а на справі – хто захищає дерева від рук корупції? Чернігівщина ще може дихати легко, бо тут до лісу ще не так дістались. Більше того – активісти й громадські організації починають пропагувати збереження зеленого простору.
Поїдемо, наприклад, до Ніжина. Ліс тут знаходиться на окраїні міста. Він ніби велика стіна, що захищає людей від сміттєвого полігону, з якого дують смердючі вітри і де по сезонам тліє отрута розкладу відходів. Він буває палає, знову ж, із-за того сміття. Люди це розуміють, тому об’єднуються в його очищенні. Комунальні служби займаються прибиранням території. Та в весняно-літній період, прибирати доводиться частенько, бо не всі люди- люди. Є серед них і свині.
Вже другий рік поспіль існує традиція серед ніжинців брати до рук сміттєві пакети, одягати рукавиці і братись до робити – очищати ліс від сміття. Це люди різних професій та вікових категорій, яких об’єднує любов до природи.
Ми поспілкувалися з деякими з них і задали запитання: Чому саме вони прибирають за іншими людьми, маючи ті самі проблеми, глибоку завантаженість, брак часу?
Марина Волинець: «Цей ліс для мене є рідним. Я росла разом з ним. І навіть зараз, коли вже переїхала до Києва, приїжджаю сюди і просто відпочиваю душею, набираюсь сил. Він для мене живий і я хочу проявляти до нього турботу. Коли ми робимо щось для збереження природи – ми робимо найважливіші речі. Маємо збагнути, що це частина нас, і якщо вона хворітиме, хворітимемо й ми».
Наталія Нікітіна: “Прибираємо не тільки ліс, а всюди, де відпочиваємо. Який відпочинок може бути, коли повсюди сміття? Їдемо на Десну завжди з мішками для сміття, бо як показує досвід там 100% буде брудно. Потім декілька мішків сміття веземо на Ніжинське сміттєзвалище. Дехто може сказати, яка різниця чи тут валяється пакет і пляшка, чи буде лежати на полігоні (теж серед лісу). Справді, різниця невелика, але маємо надію, що у Ніжині все ж таки почнуть розумно поводитися з відходами.
Відпочиваючим бажаю бути свідомими. Відпочив і прибрав – це має бути законом і першим правилом гарного відпочинку.”
Олена Фурса: “Хм……прибираємо бо це наша земля і ми її любимо. Бо навчаємо своїх дітей саме таким чином берегти довкілля і поважати труд інших. Бо іншої країни і іншої землі нам не дано. Бо тільки власним прикладом ми можемо навчити майбутні покоління берегти те,що маємо сьогодні. Бо наші діти будуть вчитися на батьківському прикладі і потім навчати своїх дітей.
Прибираємо, бо БЕЗМЕЖНО ЛЮБИМО СВОЮ КРАЇНУ І ЦЬОГО ДОСИТЬ!!!
І хочу побажати відпочиваючим?- гарного настрою, позитивних емоцій і висловлювати любов до своєї країни діями,а не просто словами,прибираючи за собою сміття( починати ж завжди треба з малого)))))”.
Олена Бронзенко: “Тому, що хочеться приїджати на відпочинок як до себе додому в чистоту та злагоду. Я вважаю, що кожна людина яка має повагу до самої себе і любов до своєї батьківщини та звірів, має прибирати після себе та інших.”
Михайло Ломоносов: “Чесно, у лісі за іншими людьми прибираю перш за все для свого комфорту. Щоби не зіпсувати власний відпочинок на природі, спершу часто доводиться ліквідувати наслідки чийогось.
Зрештою прибираю з надією, що буде гарний приклад для наслідування. Адже теорія розбитих вікон працює. Де не прибрано хоч трішки сміття, скоріш за все його з’явиться ще більше. Так зароджується смітник. Звісно, поки хтось за кимось не прибере! Відпочиваючим хочу побажати, пам’ятати, що не вони одні відпочивають. Продумати заздалегідь, куди збирати сміття і де найближчий смітник, щоб потім його викинути.”
Юлія Стрілець: «Твердо впевнена, що прибирати за іншими – не соромно, соромно залишати сміття за собою. А природу та ліс люблю з самого дитинства, тому завжди намагаюся жити з нею в симбіозі.»
“Євген Ткаченко: “За період карантину я звик відпочивати на природі. У мене виникає дискомфорт сидіти, коли поруч сміття. Уявіть, вечоріє, птички співають, природа, дерева, поруч близькі люди, а поруч валяється сміття і воно мозолить очі. Тому я краще приберу і буду розуміти, що наступні люди будуть відпочивати в гармонії з природою”.
Мета нашої статті привернути увагу суспільства на проблему людської забрудненості лісів та спонукати людей до прибирання зелених насаджень свого регіону, адже ліс – це легені планети та найкраще місце для відпочинку.
Марина Волинець
Євген Ткаченко