Ніжин втратив Героя… Вертоліт Олександра Бориса було уражено ракетою рф
Герої не вмирають… Вони стають янголами. Ось так і наш славний Ніжин тепер має ще одного янгола-охоронця, котрий душою й тілом поліг за наше мирне небо…
Ніжинська гімназія №3 втратила свого колишнього учня, Бориса Олександра, який навчався в Лапко Тамари Віталіївни. Змалечку захоплювався футболом, відвідував спортивну школу.
Після цього навчався в Чернігівському ліцеї з Підвищеною Військово-Фізичною Підготовкою, був командиром відділення молодшим віце-сержантом.
Олександр дуже любив небо і завжди мріяв літати тому, після військового ліцею, пішов навчатися в Харківський Університет Повітряних Сил імені Івана Кожедуба. Його мрія здійснилася. Він завжди був найкращим, першим. Будучи курсантом, був нагороджений медаллю за високі показники у навчанні.
В 2016 році Олександр розпочав свою військову службу в Херсоні у званні лейтенанта, був льотчиком-штурманом вертольоту вертолітної ланки вертолітної ескадрильї 11 окремої бригади армійської авіації Сухопутних Військ Збройних Сил України. В 2018 році отримав звання капітана. Був учасником АТО. А вже в 2019 році став командиром вертольота та виконував почесну місію ООН в Конго. Після вдало виконаної роботи був нагороджений грамотою та пам’ятним нагрудним знаком Міністерства Оборони України «Воїн-миротворець».
Він був дуже доброю та світлою людиною, прагнув допомогти кожному в цьому світі, був гордістю своєї родини та прикладом для курсантів.
З перших днів страшної та жорстокої війни, Олександр Борис знаходився в самому пеклі. За свою відвагу та блискуче виконання бойових завдань він був нагороджений почесним орденом Данила Галицького, але отримати цю нагороду живим, йому, на жаль ,так і не вдалося.
Трагедія сталася 15 березня, коли вертоліт, яким керував Олександр Борис, блискуче виконав надважливе бойове завдання: знищив 15 одиниць ворожої техніки та близько 30 осіб живої сили. Після чого вертоліт було уражено ракетою збройних сил рф. БОРИС ОЛЕКСАНДР загинув вірний присязі, у бою за Батьківщину, виявивши стійкість та мужність.
Країна втратила героя. Армія – воїна. Батьки – сина! Сестра – брата! Дівчина – коханого!
Небо забирає найкращих. Йому було всього 27 років… 27! Він тільки починав жити, любити, мріяти! Але віддав життя за Батьківщину, за наше з вами мирне небо і наші мрії.
Одне життя, але яке ВЕЛИЧЕЗНЕ ГОРЕ для всіх нас, що немає таких слів, які могли б полегшити біль та страждання рідних йому людей!
На жаль, ця трагедія не єдина, але ми повинні пам’ятати!
Бо доки ми пам’ятаємо героїв – герої будуть оберігати нас!
Ніколи не забудемо!!!
Ніколи не пробачимо!!!
Вічна пам’ять тобі, наш славний захисник!
Слава Україні! Героям Слава! Все буде Україна!
Сестра загиблого Героя Елла Гордієнко
nezhatin.com.ua