День вчителя відзначається щороку на початку жовтня. Свято завжди відзначають із великим розмахом, адже до професії вчителя в Україні ставляться з величезною повагою.
У 2022 році під час воєнного стану більшість вчителів працює у форматі онлайн, але все одно отримають привітання від учнів та їхніх батьків. Навіть під час війни педагоги продовжують виконувати свою важку місію.
Ми вирішили поспілкуватися з викладачем математики коледжу мистецтв та дизайну Київського національного університету технологій та дизайну Євгеном Миколайовичем Ткаченком.
Коли зрозуміли, що бажаєте бути вчителем?
Мої батьки педагоги. В дитинстві декілька років мама з братом жила на Кубі і я був з татом. Тато, колишній завуч Кропивнянської гімназії і його все життя проходило на роботі, то ж і я частенько бігав по школі, спілкувався з дітьми, з учителями. Ставши дорослішим з’явились перші успіхи, перемоги на олімпіадах, зростала зацікавленість. Років в 19 виникла жага викладати. Вступив в університет, набравши максимальну кількість балів з математики та почалося омріяне життя.
Хто став взірцем цій справі?
Мої батьки. Мама Лариса Іванівна – математик(ніжинська гімназія № 9), тато Микола Миколайович вчитель хімії та біології. Також взірцем був тренер з вільної боротьби Анатолій Петрович Галаган. Завдяки йому з’явилось прагнення йти до мети, не зважаючи на перешкоди. А їх в житті багато. В університеті – покійна Лариса Василівна Циганок, яка могла до 23.00 сидіти на колоквіумах і говорити про рівняння фігур. Дуже мотивував мій науковий керівник з інституту математики (аспірантура) Тимоха Олександр Миколайович, працюючи в Норвегії та Україні, посилавши мене на різноманітні семінари та школи як в Україні, так і закордоном. Марина Олександрівна Волинець навчила мене працювати на роботі більше ніж повинен(пам’ятаю, як на Паску сиділи з нею в офісі до 4 ранку). Багато що дав мені в процесі комунікації та взаємодії з людьми підприємець Охонько Сергій Миколайович.
3 основні принципи якими керуєтесь у своїй професії.
Мої вихованці студенти, тому перший принцип – все важливо. Ти читаєш лекцію і намагаєшся помічати все, що відбувається в аудиторії. Хтось, наприклад, на передостанній парті не зрозумів, соромиться запитати. Помічаєш, з’ясовуєш, що саме не зрозуміло, пояснюєш та рухаєшся далі.
Все відкрито та прозоро: ти на початку пар оголошуєш правила гри та чітко їх дотримуєшся.
Об’єктивність. Якщо студент розуміє чому така оцінка, він надалі прикладе максимум зусиль, щоб її покращити, більш ретельніше розібратись в матеріалі, розв’язавши більше задач.
Вчитель це ще й психолог. Як вдасться поєднувати?
Вивченням прикладної психології займаюсь давно. Оскільки до повномасштабного вторгнення я намагався займатись бізнесом: продавати тури на відпочинок, давати індивідуальні уроки… Де всюди потрібно розуміти людей, вміти їх почути, надати те, чого вони дійсно потребують. Тому, якщо клієнт до мене звертається я намагаюсь чітко зрозуміти його потреби та максимально їх задовольнити або запропонувати кращу альтернативу.
Чи можна дитину змусить полюбити математику?
Навчання має проходити легко, але систематично та інтенсивно. Любов до предмета має прийти сама. Примусово можна викликати лише відразу до предмету…
Як для вас почався 24 лютого?
В той день перебував у Києві, не міг повірити, що розпочалася війна. Через годину прийшло усвідомлення того, що сталося. Мої туристи відпочивали в Єгипті і я став з’ясовувати, що буде далі, адже аеропорти не працювали. Людей потрібно було заспокоїти.
З часом для дітей ЗСУ-шників став проводити безкоштовні заняття. Час від часу допомагав волонтерам, розвозивши найнеобхідніші речі нашим ЗСУ- шникам. Також намагався ніжинцям допомагати з інсуліном. Адже в ті часи почалися проблеми з відсутністю життєво необхідних препаратів. Велика вдячність народному депутату Зубу Валерію Олексійовичу, підприємцю Охоньку Сергію Миколайовичу та волонтерам за реальну допомогу. В той час як міська влада підписувала меморандуми, писала листи до МОЗ, а ці люди практично допомагали.
Щоб бути більш кориснішим нашій державі став ще більше викладати та працювати офіційно, сплачуючи податки).
Що хочете побажати читачам?
Саме головне зараз – перемога. Кожен на своєму місці має щось робити, щоб її пришвидшити. Вірю, що цей день скоро настане.
Бажаю просто жити, ставлячи цілі, їх досягати, допомагати ЗСУ, але жити далі ростити дітей, гарно виконувати те, що маємо…
Звісно, по можливості, багато навчатися, адже прикладні знання вони розвивають і швидше рухають людей до їх цілей.
Зі святом! З днем вчителя!
Спілкувалась Марина Олександрівна Волинець