Кожна людина є господарем у власному домі – це стосується не лише власної оселі, а й благоустрою кожного населеного пункту, та й держави загалом. А школа наш другий дім. І у ньому має бути чисто та затишно. З таким девізом щодня йде на роботу Віта Литвинець.
💬«Мрію, щоб роботи у мене було більше, ніж зараз є»: техпрацівниця Ніжинської гімназії №10 у рубриці #ОбличчягромадиНіжина – Віта Миколаївна Литвинець.
🔸Віта Миколаївна вже 12 років працює прибиральницею Ніжинської гімназії №10. В цій школі навчається її молодший син. Вона не звичайна прибиральниця, а неофіційний «заступник директора по господарській частині». Так її називає директор гімназії Сергій Никонець:
💬«Я в ній впевнений на всі 100. Вона у мене не просто прибильниця. На неї можна покластися у будь-якій ситуації. Коли, по тій чи іншій причині, відсутній завуч з господарської частини, я його обов’язки можу сміливо класти лише на неї. Ну, не офіційна звичайно, але в цьому плані – вона мій зам», – розповідає директор шкоди Сергій Никонець.
🔹Пані Віту в колективі люблять та поважають. Жінка ретельно виконує не лише свої обов’язки, а й контролює роботу інших техробітників.
💬«Загалом нас дев’ятеро прибиральниць та двоє двірників. Проте ми всі взаємозамінні. За потреби допомагаємо один одному. У нас розподілені ділянки прибирання по школі. Кожен прибирає своє. Проте, без діла не сидимо. Є можливість допомогти – обов’язково допоможемо».
🔸Віта Миколаївна разом із родиною свого часу переїхала до Ніжина із села Смоляж, що на Борзнянщині, після того, як там закрили школу, де жінка також працювала техпрацівницею. Відразу пішла працювати прибиральницею до 10 школи. На питання, чи важка в неї робота, з посмішкою відповідає:
💬«Кожна робота по своєму важка. І моя важка. Але я люблю свою роботу, і не жаліюся. Хтось же має це робити. Найбільше люблю прибирати закріплений за мною клас. Ще мені довірили прибирання канцелярії – кабінет директора та секретаря. Стараюся все встигнути, підмести, помити підлогу, полити квіти, протерти пил. Люблю, щоб все було ідеально зроблено».
🔹А от чи збурюється, коли хтось йде по мокрій щойно вимитій підлозі, Віта Миколаївна відповідає:
💬«Ну на дорослих трохи є…. (сміється). А от на дітей хіба є сенс злитися. Вони постійно ходять. Буває тільки помила, а він то телефон забув – біжить до класу… то зошит, то ще щось. Дак я вже звикла, перемила, да і все».
💬«Нехай краще ходять, хай бруднять, аби тільки війни не було. Не можу дивитися на пусті стіни школи. Скільки зараз тих діточок ходить… Я так сумую за тим гамором, коли не встигав мити, а вони бігали. Я краще митиму не присідаючи, аби тільки вони всі повернулися до школи» – з сумом в очах згадує мирні дні Віта.
🔸Ще на початку нашої розмови зазвучала сирена – почалася повітряна тривога. Жінка відразу припинила нашу розмову зі словами: «Все, побігла я дітей в укриття допоможу збирати, потім продовжимо».
🔹Тож зараз роботи у техпрацівників школи також вдосталь. І хоча діток ходить до школи значно менше, проте окрім основних своїх обов’язків діточок потрібно зібрати, проконтролювати аби вдягли верхній одяг, взяли необхідні речі та супроводити до укриття. По закінченню повітряної тривоги – провести назад до класу. А таких тривог за день може бути і не одна.
💬«Отак набігаєшся цілий день туди-сюди, що й сил немає. Та що ми… Діточок наших шкода. Хіба так дітки вчитися повинні», – розповідає про свої робочі воєнні будні Віта Литвинець.
🔸Поза роботою пані Віта разом із сином та чоловіком їздять до батьків у село, допомагають по господарству. А розрадою для себе вважає в’язання:
💬«Люблю в’язати. Маю двох онуків. Тож в’яжу для них. Зараз от носочки зв’язала»…
🔹У Ніжинській гімназії №10 техпрацівники працюють з упевненістю в тому, що їх праця допоможе зробити рідну школу чистішою та затишнішою. Їхня робота є прекрасним доказом того, які дружні і працьовиті люди працюють в школі.
Ніжинська міська рада
Вікторія Коломійченко