Старший сержант Вадим Федоров, позивний Дєд, загинув від кулі російського окупанта 25 березня 2022 року, захищаючи місто Чернігів, яке з початку повномасштабного вторгнення росіяни намагались захопити.
У передмісті ледь не щодня точилися бої. До підрозділу надійшла інформація, що в районі річки Білоус працює диверсійно-розвідувальна група ворога. Разом з побратимами Вадим виїхав виконувати завдання. В бою, прикриваючи товаришів, загинув смертю хоробрих, як Герой. Чоловіку було 53 роки.
Вадим за національністю росіянин. Народився в Самарканді в Узбекистані. Після смерті батька сім’я переїхала в Україну. Здобув середню освіту. Пройшов службу в Радянській армії на атомному підводному човні, демобілізувався у званні старшини. Все своє життя Вадим сумлінно працював. Опанував робітничі професії, працював водієм. Особливо полюбляв працювати з різною технікою, зокрема тракторами.
З 2014 року тричі був мобілізований до лав Збройних Сил України. Брав участь у боях під Дебальцево, у Часів Яру. Пройшов Дебальцевський котел. Через рік повернувся додому, працював водієм в Агролісі. У 2018 році підписав контракт з ЗСУ. Проходив службу в 58-ій бригаді поки не демобілізувався.
22 лютого 2022 року Вадима Федорова викликали до військкомату, вручили повістку і наказали чекати дзвінка. Вранці 24 лютого з’явився до Ніжинського ТЦК та СП з речами, звідки його мобілізували до ЗСУ.
«Вадим був справжнім батьком. Ми ростили двох синів. Він їх палко любив, передавав їм свої знання та вміння, привчив до улюбленої справи на дозвіллі – риболовлі. Він був людина слова, людина діла…», – розповіла дружина Ольга Федорова.
Поховали Вадима Федорова в с.Бобрик Ніжинського району.
Отримуйте актуальні новини першими – підписуйтесь на наш Telegram