Ніжинська станція юних техників виплекала не одне покоління талановитої молоді. Причому тут знаходять собі зайняття до душі як маленькі, так і дорослі вихованці.
Ніжинцю Олександру Бикову 21 рік. Він вже шість років відвідує гурток «Технічний дизайн», яким керує Альона Пасечніченко. Працює виключно графітним олівцем. Його художні роботи посідали призові місця у всеукраїнських, міжнародних конкурсах.
«Дуже талановитий учень, з цікавим баченням „творчого“ світу». Загалом Сашко доволі неординарний, розумний, цікавий співрозмовник — з ним можна спілкуватись на різні теми. Полюбляє гумор”, — зазначає керівник Альона Владиславівна.
Журналіст Nizhyn Post поспілкувалася з обдарованим юнаком.
Любов до малювання прокинулася в Сашкові несподівано, у підлітковому віці. Дев’ятикласник Ніжинської школи № 7 залишав замальовки на кожному вільному клаптику аркуша. Мати Інна Володимирівна вирішила підтримати сина і порадила розвивати свій талант. На той час родичка Бикових Катерина Лозова саме відвідувала гурток «Технічний дизайн» при станції юних техників. Вона займалася у Альони Пасечніченко.
Після того, як відбулося знайомство керівника з майбутнім вихованцем, він ще якийсь час вагався: чи варто розпочинати?
«Сашко як був тоді сором’язливим, таким і залишився. Сказав, що просто хоче спробувати помалювати, хоча не вважав цю справу сенсом свого життя», — пригадує Альона Владиславівна.
Спочатку хлопчина не часто відвідував заняття — десь двічі на місяць. Визначився відразу: малюватиме олівцем і працюватиме в техніці — графіка.
Починав з натюрмортів. Зі слів керівника, виходило непогано. Але його це не влаштовувало. Сашко намагався освоїти графіку досконало.
З натюрмортів перейшли на композицію. Перша робота була конкурсною. Юний художник зобразив зоряні кораблі штрихом на форматі А3. Вийшло чудово. Ця робота неодноразово отримувала призові місця в конкурсах на космічну тематику.
– Олександре, чому в якості робочого інструмента ти обрав саме графітний олівець? — поцікавилася журналіст у молодого художника.
– Не люблю надто яскравого (на зустріч Сашко прийшов виключно у чорному одязі — авт.). Та й за допомогою олівця можна легко передати гру тіней. А ще олівець витончений, більш делікатний за фарби.
– Які сюжети подобається малювати найбільше?
– Малюю все, чого вимагає навчальна програма гуртка: архітектурні форми, зокрема, Ніжина, натюрморти. Композиція, над якою наразі працюю, навіяна японською мільтиплікацією — аніме.
– Скільки олівців сточуєш, щоб намалювати одну картину? В тебе якісь незвичайні олівці?
– Так, у мене є набір графітних олівців, який я замовляв за кордоном три роки тому. Кожен з них має певний відтінок: темніший або світліший. Якісь сточилися більше, якісь — менше.
– Скільки часу йде, щоб намалювати одну картину?
– По-різному. Я не відношуся до тих художників, які штампують роботи, працюю, коли коли є натхнення. Якщо сюжет подобається, малюю швидко.
– Чи у подальшому бачиш себе знаним художником?
– Поки не визначився. А взагалі-то не хочу улюблене заняття перетворювати на заробіток. Це буде вже інша — не моя — історія.
– Над чим працюєш зараз?
– Коли минулоріч через повномасштабну війну почали виключати світло в Ніжині, мені прийшла цікава ідея: намалювати два фантастичні «ходячі замки», які символізують міста. Вперше у роботі використав кольоровий олівець, щоб намалювати квіти, які обрамляють картину. Вони символізують надію на краще. На нашу Перемогу над темрявою. На даний час доопрацьовую композицію (вчора увечері, після нашої розмови, Сашко написав, що даний витвір завершив — авт.).
«Сподіваюсь, що цей хлопчина ще неодноразово порадує нас своїми художніми витворами, де є місце не тільки малюнкам з натури, але й фантазійним сюжетам», — підкреслила керівник Альона Пасечніченко.
Автор: журналіст сайту Nizhyn Post Вероніка Грицова
Фото автора