Ніжинська волонтерка Лариса Жукова, чоловік якої отримав важке поранення під Бахмутом, поділилася враженнями від місцевої реабілітації. За словами дружини воїна, наразі її чоловік проходить лікування у відділенні реабілітації колишньої Ніжинської районної лікарні. Умови там – просто жахливі.
Окрім того, що відсутнє елементарне реабілітаційне обладнання, немає гарячої води, пандусів, душових і навіть зливного бачка біля розбитого унітазу. Варити їжу немає з чого і на чому – ні каструль, ні харчів!
Реабілітаційний центр розташований на території Ніжинської районної лікарні у приміщенні колишнього інфекційного відділення.
«Доки ми з чоловіком їздили по лікарнях, читала звіти про мега крутий центр реабілітації. І от, ми тут. З крутого тут тільки колектив, який старається з усіх сил, – каже Лариса Жукова. – але, як можна зварити борщ, якщо немає ні каструлі, ні харчів? – обурюється волонтер. – Від побаченого я була три дні в шоці, не знала чи зразу тікати звідси, чи що робити далі».
За словами дружини ніжинського захисника, у відділенні реабілітації відсутнє елементарне обладнання.
«Відсутні навіть пандуси! Візочком заїхати не можна, у розбитого і тріснутого унітазу немає зливного бачка, – ділиться враженнями волонтер. – Жодних поручнів ні біля унітазу, ні по коридору. Немає душових – від слова «взагалі», немає гарячої води, більшість ліжок радянської епохи з панцирною сіткою. Якою в таких умовах може бути реабілітація?» – дивується Лариса Жукова.
Жінка наголошує, що до колективу відділення у неї немає жодних питань, а ось до місцевої влади – так.
«Цікаво, влада знає, що за таке надання послуг пацієнтам, можуть не тільки забрати пакет, а ще й змусять повернути всі гроші, не враховуючи штрафів?», – каже волонтер.
Чоловік пані Лариси Дмитро Жуков отримав важке поранення в голову у лютому на Бахмутському напрямку. Працював ворожий снайпер, двоє побратимів Дмитра загинули від куль. Дмитро вижив, вийшов із коми й нині проходить реабілітацію. 12 травня Дмитра Жукова нагородили орденом «Золотий Хрест».