Днями 20 працівників КНП “Ніжинська міська лікарня імені Миколи Галицького” отримали повідомлення про скорочення посад.
З чим це пов’язано? Чи не можна було уникнути оптимізації? Які підводні камені вона ще у собі таїть? На ці та інші теми ми поспілкувалися з гендиректоркою Ніжинської центральної міської лікарні Ольгою Володимирівною Щвець.
– На початку нашої розмови хочу зазначити: у країні попри повномасштабну війну триває медична реформа. Я як керівник несу відповідальність за діяльність підприємства, яке очолюю. Це стосується в тому числі надходжень і видатків. В першу чергу, йдеться про видатки на зарплату.
У 2022 році Ніжинська міська лікарня уклала угоди з Національною службою здоров’я України на 16 пакетів. Зазначу: угоди укладаються за статистичними даними за попередній рік. Зокрема, враховується, скільки було надано підприємством медичних послуг, адже кожна послуга має свою ціну.
В період епідемії ковіда у міській лікарні перебувало багато пацієнтів. Один з 16 пакетів, за якими укладено договори з НСЗУ, – це “Стаціонарна медична допомога пацієнтам з гострою респіраторною хворобою – COVID-19, спричиненою коронавірусом”. Сума даного договору склала понад 38 млн гривень. Загальна сума по 16 пакетах – 159 млн гривень.
У поточному році ситуація з ковідом змінилася на краще, хворих суттєво зменшилося, тому “наверху” було прийнято рішення відмінити цей пакет по всій Україні. Держава зробила це автоматично. В результаті наш медзаклад недоотримав 35 млн 645 тис гривень.
З перших днів перебування на посаді гендиректорки КНП “Ніжинська центральна міська лікарня імені Миколи Галицького” я запросила цифри надходжень і витрат медзакладу. Так, у березні поточного року, ще ДО приєднання районної лікарні, фонд оплати праці разом з нарахуваннями становив понад 10 млн грн, ПІСЛЯ приєднання – 13 млн гривень. Тобто відбулося зібльшення фонду зарплати майже на 3 млн грн, або на 23 %.
Але, крім зарплати, є ще видатки на закупівлю медпрепаратів, виробів медичного призначення, оплату за обслуговування медичного обладнання (рентгена, комп’ютерного томографа), придбання палива, обслуговування кисневих генераторів.
Зазвичай наприкінці року старші медичні сестри складають звіти, де вказують, скільки треба здійснити певних закупівель на наступний рік. Згідно з цими звітами, укладаються відповідні договори з партнерами.
Цей рік не став виключенням, але наразі – через брак коштів – ми обираємо тільки найнеобхідніше. Приміром, на закупівлю товарів, медикаментів та послуг міській лікарні в середньому необхідно 3 млн грн щомісячно. Дані витрати ми ВЖЕ скоротили удвічі.
Раніше, з урахуванням ковідного пакету, медзаклад щомісячно отримував 13 млн грн надходжень, а витрати на зарплату складали 10 млн гривень. Різницю ми витрачали на закупівлю необхідного.
Цьоріч маємо 11 млн грн надходжень за мінусом ковідного пакету. А фонд зарплати, нагадаю, складає вже 13 млн гривень.
Досі у нас не було заборгованості по зарплаті завдяки минулорічним залишкам у сумі 16 млн гривень.
В червні ці залишки закінчуються. Наразі ми виплатили аванс, ще виплатимо зарплату.
Постає питання: яке рішення прийняти? Або зменшити всім зарплату, або скоротити медперсонал. Нагадаю, Указом президента визначено: лікарі повинні отримувати 20 тис грн зарплати, середній медперсонал – 13,5 тис гривень.
В січні поточного року вийшла ще й така постанова: якщо витрати на зарплату становлять більше, ніж 85 % від надходжень, то ми можемо повернутися до зарплати рівня 2021 року. Керівник має право прийняти рішення самостійно. Але я вирішила прислухатися до думки колективу, який виступив за збереження зарплати. Таким чином, виникло непопулярне рішення щодо скорочення посад.
На даний час в кожному відділенні лікарні є незначне перебільшення кількості кадрів. Як медичних медсестер, так і молодшого медперсоналу. Зокрема, це санітарочки.
Наголошую: якщо йдеться про оптимізацію, то формується спеціальна комісія. Рішення по кожному відділенню ми приймали комісійно. В першу чергу, брали до уваги ліжковий фонд.
Також комісія обов’язково розглядає кваліфікацію особи, професійні здібності, стаж. Перевага за тими, у кого – найвища кваліфікація та високі професійні здібності. В результаті днями 20 медпрацівників отримали повідомлення про скорочення посад, які вони обіймають. На жаль. По-людськи я їх чудово розумію. Але іншого виходу немає.
Хочу зауважити: серед звільнених – жодного лікаря, адже кошти підприємству надходять за кожний пролікований випадок.
Крім того, передбачено оптимізацію у господарській та адміністративній частинах нашого медзакладу.
Будь-яка реформа приховує в собі певні ризики. І медична – не виключення. Але треба все одно рухатися вперед – поступово, крок за кроком. Іншого не дано.
Автор: журналіст сайту Nizhyn Post Вероніка Грицова
Фото автора