Після полону та поранення у Територіальний центр комплектування: історія чернігівця Сергія Кислухи

Після поранення та російського полону 51-річний Сергій Кислуха вирішив не залишати службу. Він перевівся до Територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Чому вирішив продовжувати службу — читайте далі.

Чоловік до повномасштабного вторгнення працював вчителем німецької мови. 24 лютого Сергій прийшов до військкомату та через чотири дні вдягнув військову форму і взяв автомат до рук. Після звільнення Чернігівщини від російських військ, воював на Луганщині. Там він і потрапив у полон.

“Зав’язалась перестрілка, я був поранений, упав, сам собі надав першу допомогу, так, як навчали, ну і потім я не міг уже пересуватися, до мене підійшли росіяни…”, — каже чоловік.

Повернувся на службу після поранення і полону. ФОТО: Суспільне Чернігів

Сергій пробув у полоні два місяці. Через велику втрату крові він тиждень не міг їсти та дуже схуд. Також, після поранення чоловік не міг ходити.

“Доба в Кремінній, доба в Сватове і потім уже в Росію перевезли. Спочатку Воронезька область, районний центр Розсош, а потім в Курськ”, — каже чоловік.

З Курська Сергія та ще п’ятьох українських військових літаком доправили до Криму. Там вони чекали на обмін.

“Крим – це Україна, відразу зрозумів на смак харчування, яке було у госпіталі”, — каже Сергій.

28 червня 2022 року, чоловік повернувся до України. На кордоні Миколаївської та Херсонських областей відбувався обмін.

Обмін полоненими на кордоні Миколаївської та Херсонської областей. ФОТО: Скріншот з сюжету Суспільне Миколаїв

“Взагалі за Женевською конвенцією важкопоранених повинні не обмінювати, а віддавати, але я так розумію, що нас обміняли”.

Після полону було довготривале лікування та операції. Сергій досі проходить курс реабілітації, але попри отриману інвалідність, вирішив продовжити службу. У Територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки працює понад місяць.

Чернігівець Сергій Кислуха. ФОТО: Суспільне Чернігів

“Це паперова робота, може я її не дуже люблю, але виконую, намагаюсь виконувати сумлінно. Є певний порядок. Зараз питання комфорту, зручностей, треба просто трошки відставити, тому, що Україна воює і кожен, як може”.

Військовий мріє про закінчення війни та повернення до мирного життя.

Детальніше дивіться у сюжеті:

Джерело: Суспільне Чернігів