Ця вродлива усміхнена дівчина здобула юридичну освіту, має досить значний професійний стаж у правоохоронних органах, а зараз допомагає переселенцям облаштовувати життя у Ніжині.
Знайомтесь, #ОбличчягромадиНіжина – Іценко Тетяна Борисівна, завідувач сектора по роботі з внутрішньо переміщеними особами Управління соціального захисту Ніжинської міської ради.
Тетяна народилася у Ніжині. Після закінчення школи вступила до Державного податкового університету в Ірпені, потім продовжила навчання в Академії внутрішніх справ. 9 років працювала на посаді експерта Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУМВС України в Київській області.
«Проводила я в основному дактилоскопічні експертизи, хоча мала багато допусків на проведення інших видів експертиз. Коли прийшла на роботу молодим спеціалістом, експертиза ДНК лише тільки-но починала впроваджуватися і була дороговартісною. Всі надії покладали на дактилоскопію. Саме цей метод допомагав оперативним працівникам рухатися у правильному напрямку і давав поштовх до розкриття злочину. Вже у 20 років я зрозуміла, що не маю жодного права на помилку. Мій висновок міг допомогти розкрити злочин або ж зруйнувати чиюсь долю. «Так» або «ні» – іншого висновку не могло бути. Це мене дисциплінувало і навчило усвідомлювати колосальну відповідальність за результати своєї роботи», – розповідає пані Тетяна.
За сімейними обставинами повернулася назад до Ніжина. В цей час відбувалося реформування міліції в Національну поліцію, у рідному місті посади експерта-криміналіста вже не було. Звернулася до Центру зайнятості. Тетяні запропонували звернутися в Управління соціального захисту, адже їм потрібен спеціаліст із таким рівнем досвіду. Відтоді Тетяна Борисівна працює в цій установі.
Наскільки складно було працювати з отримувачами субсидій? Адже відвідувачам потрібно пояснити, що від працівника установи не залежить призначення субсидії, також кожному донести інформацію про надання необхідних документів, строки подачі, а також причини відмови у наданні цієї допомоги.
«Я займалася прийомом документів від громадян на оформлення субсидій. Мушу зазначити, що слово «субсидія» я вперше почула лише тут. Юридична освіта допомогла набагато легше і швидше зрозуміти специфіку роботи. Зазначу, що порівняно з попереднім досвідом криміналіста працювати мені було набагато легше. По-перше, лише тут я зрозуміла, що на роботі є святкові і вихідні дні, по-друге, я працювала з одним нормативно-правовим документом, а не масою актів, інструкцій, положень… Як юрист я завжди могла надати відвідувачам пояснення усіх кроків і етапів призначення субсидій. Ця програма у той період набирала обертів. Перед початком опалювального сезону черги були шалені, обсяг документів неймовірний, ми працювали до пізнього вечора і у вихідні», – згадує пані Тетяна.
Події 24 лютого 2022 року кардинально змінили діяльність Управління соціального захисту.
«Події після повномасштабного вторгнення поставили своєрідний виклик працівникам нашої сфери. На мене поклали реалізацію нової сфери послуг, яка тільки-тільки з’явилася: компенсація власникам житлових приміщень за розміщення внутрішньо переміщених осіб. Це був абсолютно новий проєкт. Потрібно було вивчати законодавчу базу (зміни в неї вносилися практично щомісяця, адже тривало доопрацювання), читати багато спеціальної літератури. брати участь у семінарах, круглих столах… Навчалася не лише я – навчалася вся Україна. До січня 2022 року на обліку у Ніжині знаходилося близько 500 ВПО, ними займався один працівник, але тоді практикувався зовсім інший підхід до роботи з ними, були інші нормативно-правові акти», – розповідає Тетяна Борисівна.
У кінці березня, коли розпочалося звільнення Ніжинського району і в цілому області, коридори Управління соціального захисту були переповнені відвідувачами.
«Пік звернень припав на кінець березня – початок травня 2022 року. Звичайно ж, один працівник не міг упоратися з таким обсягом роботи, тому допомагали всі: приймали документи, ставили на облік, відразу ж спрямовували, де можна отримати гуманітарну допомогу, співпрацювали з церквами і благодійними організаціями, – згадує пані Тетяна. – Маломобільних людей відвідували вдома, адже обов’язковою умовою отримання статусу ВПО є особиста зустріч із кожною людиною і власноруч підписана нею заява. Наш керівник Кулініч Валентина Михайлівна мала чітку позицію: «Якщо людна не може прийти до вас, ви повинні йти до неї».
Після аналізу проведеної роботи у березні цього року було створено новий структурний підрозділ Управління соціального захисту населення – сектор по роботі з ВПО.
«Це зумовлено бажанням створити один центр, у якому ВПО у разі звернення отримають усе необхідне: постановку на облік, оформлення документів для отримання соціальної допомоги, контакти благодійних організацій, інформацію про школи, садочки і сімейні амбулаторії. Я і мої колеги Олефір Оксана Володимирівна та Варивода Інна Миколаївна усім охочим даємо особисті номери телефонів, аби вони у разі потреби зверталися безпосередньо до нас і зайвий раз не витрачали час і кошти на дорогу.
Доля цих людей мені близька й тому, що моя бабуся, яка все життя мешкала у Чернігові, також втратила житло. На місці її хати – величезна вирва. Снаряд пройшов через будинок від даху до фундаменту, будівля просто склалася і упала у цю вирву. Бабусю ми забрали жити до себе, але ж вона дуже часто просила відвезти її додому. Я їй казала: «Твоєї хати вже немає», але бабуся не вірила. Війна навчила нас не бути байдужими до інших людей, адже ми не знаємо, хто і що пережив за своє життя», – ділиться власними думками Тетяна Борисівна.
Більшість ВПО живуть у родичів, друзів або знайомих. Але ж це все одно не рідна домівка. Потрібно допомогти їм реалізуватись у новому оточенні, щоб вони відчували себе потрібними і отримали впевненість у завтрашньому дні.
«Маємо усвідомлювати, що цим людям дуже складно. Ситуація, у якій вони опинилися, дестабілізує. Дехто виїхав обмірковано, мав час і можливість підготуватися, а деяких страшні обставини привели до Ніжина з порожніми руками і травмованими душами, ці люди не знають, що робити далі… На прийомі відразу бачимо, хто сприймає Ніжин як тимчасовий прихисток, а хто вирішив залишитись у місті надовго. Прагнемо усіляко їм допомогти, співпрацюємо з Центром зайнятості, підприємцями, які готові брати на роботу ВПО, Товариством Червоного Хреста, БФ «Карітас», Галиною Б’янкою. Вони мають можливість отримати ваучери на курси перекваліфікації, а також гранти на відкриття власної справи, маємо приклади реалізації таких проєктів. Багато ВПО скористалися ваучером на здобуття ступеню магістра в НДУ ім. Миколи Гоголя. Людям важлива матеріальна незалежність, яка додає упевненості. 2 тисячі гривень на дорослого і 3 тисячі на дитину – це дуже мало, складно комфортно себе відчувати із таким доходом», – пояснює пані Тетяна.
У кінці серпня 2023 року потік ВПО значно зріс. Це пов’язано з евакуацією сімей із дітьми з прикордонних територій Чернігівської і Сумської областей, де, на жаль, щодня здійснюються обстріли з території рф. Батьки хочуть дати своїм діткам можливість жити і навчатися у безпечних умовах. Абсолютно усі ці діти забезпечені безкоштовним харчуванням, дошкільнята відвідують садочки, а школярі зараховані до навчальних закладів.
«Коли минулого року була перша хвиля ВПО, вони були мовчазні, не проговорювали свої проблеми, трималися відсторонено від інших. Зараз ситуація вже інша, наша психіка більш-менш адаптувалася до реалій війни, люди проговорюють свої проблеми і більш відкриті», – ділиться думками Тетяна Борисівна.
Ми запитали у пані Тетяни, яке захоплення допомагає їй підтримувати життєвий баланс і знаходити у своєму житті час для себе?
«Під час навчання у виші спеціальна фізична підготовка була одним із найважливіших предметів. Відтоді звикла до фізичного навантаження і полюбила спорт, він допомагає активно жити й відчувати себе у тонусі. А моє хобі – заняття на пілоні. Захопилася цим у Києві, переїхавши до Ніжина, продовжила заняття. Також полюбляю займатися у тренажерній залі», – розповіла пані Тетяна.
На завершення зустрічі ми поцікавилися, що ж бажають працівникам сектора по роботі з ВПО їх відвідувачі. На це Тетяна Борисівна відповіла:
«Нам часто дякують і бажають гарних відвідувачів. Але у нас усі відвідувачі гарні, не було проблем чи конфліктів з ними. Ці люди вдячні за допомогу і дружнє спілкування, а ми повинні їм допомагати й підтримувати».
Ніжинська міська рада
