Війна загартувала багатьох українців, але якою ціною, які емоції за цим стоять: втома, стрес, тривога, страх за себе й близьких.
Тож зараз, як ніколи, важливо піклуватися про своє ментальне здоров’я і говорити з психологами про те, що турбує, щоб мати сили продовжувати боротьбу й «вижити» ментально.
Час від часу ми публікуємо на нашому сайті розмову з ніжинськими психологами: різні питання, які турбують наших читачів, відповіді та поради фахівців.
Сьогодні MYNIZHYN.com поговорив з кандидатом психологічних наук, доцентом НДУ ім. М. Гоголя; практичним психологом Олександром Пісоцьким –
як і про що говорити з тими захисниками, які вертаються з передової?
На фото : Олександр Пісоцький
На сьогодні все населення України перебуває у стані війни, що, безумовно вплинуло, на їх свідомість, погляди, а також і на саме спілкування. Що є спільним? Це почуття небезпеки, тривоги як за себе, так і рідних близьких. Вони властиві і цивільним, і військовим. І саме ці почуття нерідко й «визначають» теми розмов між цивільними та військовими, зокрема з тими, хто побував на передовій.
Як саме спілкуватися з ними, військовими з передової?
По-перше, контролюйте тембр свого голосу (намагайтеся говорити спокійно, надміру не жестикулювати та не підвищувати голосу).
По-друге, під час розмови уникайте фізичних контактів з вашої ініціативи (обійми, дотики тощо), вони наразі будуть зайвими.
По-третє, не потрібно розпитувати у військових про їх стан, самопочуття, оскільки їм складно буде це пояснити його тим (цивільним), хто не бачив того, що бачили вони.
По-четверте, намагайтеся використовувати прості висловлювання, що допоможе уникнути непорозумінь, бар’єрів у спілкуванні.
Про що спілкуватися?
Перш, ніж розпочати розмову, вирішіть для себе про що вона буде та подумайте, чи варто, взагалі, її розпочинати. Якщо все ж наважилися, то краще запитати про тему розмови у самого бійця (так краще порозумієтеся).
Не варто говорити на теми війни, розпитувати про якісь конкретні події, не намагайтеся надавати будь-які поради (якщо ви не є спеціалістом), не потрібно використовувати вислів «Все буде добре» (не беріть зайвої відповідальності на себе), спробуйте просто вислухати людину і відповісти на її запитання.
Не уникайте контактів із військовими, особливо коли вони до вас звертаються, будьте щирими у спілкуванні з ними, намагайтеся підтримати їх своєю комунікацією більше, ніж шаблонними фразами (тут вони не доречні).