• 12.04.2024 21:16

Зрадники які допомагали рашистам викрадати українських дітей, нині живуть собі спокійно в Броварах

Чт, 21 Березня в 11:28

Підозра та арешт в Україні — або втеча до росії. Зазвичай такий вибір стоїть перед українцями, які допомагали росіянам скоювати воєнні злочини. Але буває інакше: замість втечі — переїзд у нове помешкання. А замість СІЗО — скарги на СБУ.

Це — реальна історія, на перший погляд, звичайної вчительської родини з Херсона. Два роки тому вони допомагали росіянам вивозити українських дітей. А нині живуть собі спокійно під Києвом, пише hromadske.   

Перехід під російський прапор

З початком повномасштабного вторгнення Херсонське вище професійне училище №2 продовжувало свою роботу. Вже кілька місяців Херсон був окупований, та росіяни не заходили в заклад і не схиляли його співробітників до співпраці. Весь персонал і викладацький склад залишалися на своїх посадах, зокрема, багаторічний директор училища Олександр Супрун, його син і невістка.

Син директора Денис — колишній міліціонер. У 2007 році під час допиту затриманого Супрун зламав йому ребро та побив до струсу мозку, за це його засудили на 5 років. Потерпілий стверджував, що Денис Супрун підкинув йому наркотики, а потім вимагав зізнатися, що вони належать йому. Після звільнення з колонії Денис влаштувався на роботу в училище, яке очолював батько. Працював майстром. У той час у соцмережі «Однокласники» паплюжив «злочинну українську владу», яка, на його думку, «вбивала мирне населення Донбасу».

Олександр Супрун почав виплачувати своєму сину премії, порушивши закон про запобігання корупції. За це його оштрафували, проте син на роботі залишився. Тут же, в училищі, роботу знайшла і дружина Дениса — Юлія Супрун.

Після того, як Херсон окупували росіяни, багаторічний директор училища Олександр Супрун пішов у відпустку. Його обов’язки почала виконувати невістка Юлія. Жінка дзвонила своїм колегам і пропонувала розглянути можливість працювати на росіян.

15 серпня 2022 року в училищі мали пройти загальні збори педагогічного колективу. Там роботу на окупантів уже озвучували не як пропозицію, а як умову.

«Усі співробітники, які тут працюють, мали під тиском адміністрації написати заяву — “я згоден працювати на рашистів”. Тоді це давало можливість працювати та отримувати рашистські гроші. Частина людей, звичайно, погодилася, ну а частина — сказала категоричне “ні”. І ми пішли… Це все йшло від адміністрації нашого закладу… Юлія мені якось дзвонила і питала, чи хочу я працювати на рашистів. Я сказав: “Ні, Юля, вибач, я працювати на рашистів не буду”», —розповів викладач ВПУ Олег.

Викладач ВПУ№2 Олег / hromadske

15 серпня росіяни створили дубль юридичної особи закладу. Замість Олександра Супруна, директоркою призначили нікому не відому тут жінку — Анну Павленко. Її представили на загальних зборах.

«Якоїсь миті сказали, що буде новий директор — жінка… Зібрали збори. Ну я не пішла. Хто хотів, той пішов. Хтось пішов, збираючись працювати, хтось — заради інтересу. Мені було не цікаво. Тоді директор був у відпустці та виконувала обов’язки Юлія Юріївна. Сказали: ті, хто збираються працювати з новим керівником, можуть залишитися. Ті, хто ні — можуть вийти. І нам дали кілька днів, щоб забрати свої речі. Я забрала і все», — розповіла Тетяна Шеховцова, завідувачка гуртожитку ВПУ №2.

Тетяна Шеховцова, завідувачка гуртожитку ВПУ №2 / hromadske

Після призначення «нової номінальної директорки» Денис Супрун став старшим педагогом, а його дружину Юлію зі звичайного педагога підвищили до заступниці «директорки» Анни Павленко. Про це говорять не лише свідки. В училищі ми знайшли списки співробітників, які співпрацювали з росіянами та отримували від них зарплату.

Юлія Супрун отримувала 55 тисяч рублів, її чоловік — 46. На той момент на двох це близько 60 000 гривень.

Багаторічний директор закладу Олександр Супрун неначе випав із цього рівняння. У списках його прізвища немає, грошей за документами він не отримував, з 15 серпня закладом керувала Анна Павленко.

Схоже на стандартну ситуацію, коли росіяни виганяють українську адміністрацію і призначають свою. Але тут було щось не так: директора вигнали, а всю сім’ю не просто залишили на посадах, а й підвищили? Журналістів  hromadske це здивувало, тож вони запитали у свідків, чи бачили Супруна в закладі після того, як туди в серпні зайшли росіяни.

Виявилося, що всі майбутні вихованці закладу наприкінці серпня подавали документи про вступ саме Олександру Супруну — тобто в той момент, коли заклад формально вже очолювала проросійська директорка. Про це нам розповів колишній вихованець ВПУ Ігор, який пізнав Олександра Супруна на фото. До того ж, за словами деяких співробітників закладу, проросійській директорці Анні Павленко заклад показували саме Супруни — не лише Юлія, а й Олександр.

Ігор, повернувся з окупованого Криму / hromadske

У вересні 2022 року ВПУ №2 запрацювало під російським прапором.

«Якась лінійка була. Проводили лінійку в актовому залі, включали гімн росії, фотографувалися… Для того, щоб показати, що установа працює», — розповіла Тетяна Шеховцова, завідувачка гуртожитку ВПУ №2.

На території училища журналісти  hromadske знайшли блокнот Вʼячеслава Черпрасова — викладача, який пішов на співпрацю з окупантами. А в ньому — навчальний план на вересень 2022 року.

Згідно з ним, після переходу училища під російський прапор, у вересні 2022 року дітям тут показували російські фільми, викладали так званий «родной язык» і «обществознание».

Сторінки блокнота

Депортація під виглядом відпочинку

Крім тих дітей, які ще наприкінці серпня подали документи в училище й незабаром почали навчатися, сюди вже у вересні вступили діти-сироти.

Директор херсонського центру соціально-психологічної реабілітації дітей Володимир Сагайдак після початку повномасштабного вторгнення ще кілька місяців переховував дітей-сиріт від росіян. Ті, які закінчили 9 класів, захотіли продовжити навчання, тому 27 вересня шістьох дітей Володимир Сагайдак передав особисто Юлії Супрун. На той момент вони ще не були повнолітніми.

«Це була ініціатива дітей. Діти дорослі, їм треба було десь вчитися. Звичайно, є акт приймання-передачі дітей, що вона їх прийняла, що вона вже за них відповідає. Тоді діти йшли на навчання, депортація з’явилася в Херсоні 19 жовтня, коли масово почали вивозити людей. У вересні про евакуацію ніхто не думав», — пояснив Сагайдак.

Уже на початку жовтня всім дітям, включно з дітьми-сиротами, наполегливо запропонували поїхати «на відпочинок» в окупований Крим. Одна з депортованих дівчат стверджувала, що пропозицію їхати на півострів вони отримали від Юлії Супрун. А от Ігорю, який також навчався у ВПУ№2 і вирушив «на відпочинок», поїхати на півострів пропонував чоловік Юлії — Денис.

У розмові з hromadske Ігор пізнав і Юлію, і Дениса Супрунів — вони проводжали дітей до річкового порту в Херсоні. Звідти їх повезли в окуповані Олешки, а потім — до окупованого Криму. Там вихованців училища спочатку поселили в табір «Дружба» в Євпаторії, потім — у «Лучистий», згодом їх перевезли в Генічеськ, що на окупованій Херсонщині.

«Приїхали ми в “Дружбу”. Наступного дня нас збирають в актовій залі. Там був директор з безпеки. Він розповідав, що 24-го він заходив до Херсона, що він був колишній “беркутівець”. Каже, ваша ось ця “кастрюльська” тема не прокатить. Не хочете підтримувати — будете покарані. Деякі діти вже тоді були проросійськими, і вони доповідали йому про інших. Був один випадок: у дівчинки була футболка з прапором України. Вона в ній ішла коридором — зняли цю футболку і спалили. А ось коли ми приїхали до гуртожитку в Генічеську — почали знімати відео, як ми живемо, скинули друзям, які ще були в таборі. Вони це показали керівництву, запитали: куди ви їх послали, ви їм обіцяли нормальний коледж, а там взагалі капець… Це відео дійшло до Москви. Зателефонували до херсонської міносвіти, звідти — до коледжу. Покликали нас на розмову: директорка, начальник поліції у справах неповнолітніх та “міністр освіти Херсонської області”. Були не зовсім приємні слова на нашу адресу, умовно: “Вы что о*уели, пи*орасы малолетние, зачем вы снимаете и скидаете кому-то. Будете жить, где вам скажут”», — розповів колишній вихованець ВПУ№2 Ігор.

Вирватися з такого «відпочинку» назад в Україну вдалося тільки чотирьом із дев’яти. Звичайно, це був не відпочинок, а депортація — воєнний злочин, за вчинення якого зокрема Міжнародний кримінальний суд видав ордер на арешт російського диктатора володимира путіна.

Переїзд на Київщину і нове життя

Родина Супрунів, яка допомагала росіянам у скоєнні воєнного злочину, після звільнення Херсона оселилася у Броварах під Києвом.

Журналісти намагалися поговорити з Юлією та Денисом Супрунами / hromadske

Юлія Супрун має статус внутрішньо переміщеної особи, відтак, отримує державні виплати. СБУ розслідує цей епізод депортації дітей, та поки підозри ні Юлії, ні Олександру, ні Денису Супрунам не вручали.

Журналісти  hromadske не могли повірити в те, що після організації вивезення дітей можна спокійно приїхати й жити під Києвом, тому поїхали у Бровари, щоб побачити Супрунів на власні очі. І Юлія, і Денис відмовилися з ними спілкуватися.

За поданням СБУ РНБО наклала на Юлію Супрун санкції: їй заборонили розпоряджатися будь-якою власністю в Україні та заблокували банківські рахунки. Вона у відповідь написала скаргу в РНБО на СБУ з вимогою ці санкції зняти.

Скарга Юлії Супрун

«За час перебування в окупації… руський мир не чекала, в жодних заходах не приймала участі, не в які організації не зверталась», — написала Супрун у своїй заяві. Також жінка стверджує, що російського громадянства у неї немає.

Журналісти  hromadske перевіряли, чи справді в Юлії Супрун є російський паспорт  — російського громадянства жінка не має, а відтак вона може оскаржити накладені на неї санкції. Проте це жодним чином не скасовує реальних доказів реального злочину.

Ось так через свідому чи несвідому помилку СБУ Юлія Супрун може уникнути навіть цих незначних обмежень.

Абсурд ситуації полягає в тому, що за бажання Супруни можуть у будь-який момент повернутися в училище. Вони досі вважають його своїм — таку думку журналісти почули від тих співробітників училища, які не співпрацювали з росіянами. І якщо Супруни уникнуть слідства і покарання, то це цілком ймовірний варіант.

Автор: Ярослава Вольвач

Джерело: hromadske

Схожі записи

За ухилення від мобілізації тюремних строків не буде, – голова комітету Верховної Ради
ДБР викрило учасників організованої групи, які розтратили понад 3,5 млн гривень “бойових” виплат для військових
Повістка за антикорупційне розслідування про генерала СБУ. Подробиці інциденту з журналістом “Слідства.Інфо”

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *