• 28.11.2021 05:34

Психолог Ольга Козій: Як розпізнати вигорання?

Пн, 22 Листопада в 0:05

Вигорання – це фізичне, емоційне або мотиваційне виснаження.

Цей синдром зазвичай розцінюється як стрес-реакція у відповідь на виробничі й емоційні вимоги, що походять від зайвої відданості людини своїй роботі із супутньою при цьому зневагою до сімейного життя або відпочинку. Безперервне або що прогресує порушення рівноваги неминуче призводить до «професійного вигорання».

Перша природна реакція на такий стан – пошук причин втоми та роздратування. Часто ми бачимо їх у зовнішньому світі — наприклад, у поведінці лінивих співробітників із команди, роздратованого та некомпетентного начальника.

У свідомості є стійкий зв’язок між подіями, що відбуваються в нашому житті, та реакціями, які ми відчуваємо. Наприклад, якщо подія викликала негативну реакцію, ми починаємо дивитися і сприймати подію заперечливо.

Однак важливо пам’ятати: між подією та нашою реакцією немає прямого зв’язку, але є важливий елемент, який необхідно враховувати — наше сприйняття цієї події. Саме ґрунтуючись на своєму сприйнятті, ми обираємо конкретну реакцію.

Хорошою ілюстрацією стане знайома багатьом ситуація у черзі до лікаря: Одна людина пройшла без черги, а інша чекає на свій час прийому. Після цієї ситуації двоє сперечаються, кожна з них звинувачує іншу — транслює на неї своє сприйняття ситуації.

Вся справа в нашому сприйнятті

А тепер спробуємо подивитися на так званий стан вигоряння через призму сприйняття. Уявімо людину, яка розповідає про свою роботу: «Так, іноді, приходячи після роботи ввечері, я відчуваю вигорання та втому. Інколи я думаю про те, що хочу змінити роботу або ж взагалі сферу діяльності. Деколи я не висипаюся і переробляю. Але потім, перемкнувшись, відпочивши, я знову почуваюся добре».

По суті, це опис того, як у людини виникає вигоряння і яким способом вона з цим справляється. Існує два типи світогляду: об’єктивний та суб’єктивний. За першого людина сприймає себе як об’єкт впливу зовнішніх факторів, а при другому як суб’єкт.

При суб’єктивному вигляді світогляду для людини просто не існує вигоряння як явища, він не почувається безвільною жертвою щодо стану втоми та вимотаності та займає позицію відповідальності за своє життя. А в ситуаціях, коли починає здавати робочій напрузі, робить перерву та відновлює сили.

ЕМОЦІЙНЕ СПРИЙНЯТТЯ

Не можна заперечувати, що є професії, які потребують підвищеного емоційного залучення. Проте універсальна формула сприйняття, наведена вище, підходить працівникам всіх сфер. Волонтери у хоспісах, лікарі у червоній зоні теж можуть обирати, як сприймати своє життя. Деякі можуть помилково інтерпретувати це як пораду бути беземоційною.

Емоційна залученість – це ефективний елемент роботи. А ось думка про те, що ця робота вас знищує, є контр-ефективною. Іноді люди розуміють, що треба змінити своє сприйняття, але підміняють це поняття терміном «реакція».

Наприклад: «Мені треба навчитися реагувати інакше. Я хочу впоратися зі своїми реакціями (я запальний, я часто злюся)». Для того, щоб реагувати по-іншому, в першу чергу потрібно навчитися керувати своїм сприйняттям ситуацій. Шлях до цього лежить через усвідомлення звичного контексту та створення незвичного.

ФІЗИЧНЕ СПРИЙНЯТТЯ

Що ж можна сказати про фізичну втому? На перший погляд здається, що тут уже не до сприйняття. Якщо ви постійно почуваєтеся втомленими, особливо повертаючись після відпочинку, канікул, вихідних на роботу необхідно проаналізувати: як саме ви відпочиваєте від фізичної втоми?

Важливо усвідомлено відпочивати, аналізуючи наслідки свого вибору. Часто наші звичні способи відпочивати ще більше навантажують нас у емоційній сфері. Негатив і стрес багатьма сприймається як неминуча частина життя.

Якщо ви вважаєте, що напруга в нашому житті існує поза вами, ви знову займаєте позицію об’єкта стосовно свого життя. Якщо ви обираєте не напружуватися – це позиція керівника своїм життям.

У житті дуже багато подій, на які ми не впливаємо і не можемо впливати. Образно кажучи, намагатися зупинити цунамі нерозумно. Ще один дієвий підхід – виділити у своєму житті зону впливу та зону хвилювання.

Є певна кількість подій, на які ми впливаємо, та ті, на які не можемо впливати. Коли людина починає усвідомлювати ці зони, слід поставити собі запитання: “Де щось, на що я не впливаю, потрапило в мою зону хвилювання?”.

Якщо воно не в зоні впливу — безглуздо із цього приводу хвилюватися. Лаконічно це звучатиме так: «Свідомо хвилюйтеся з приводу того, на що ви впливаєте».

Таким чином, єдиний спосіб щось змінити в ситуації, що склалася на роботі або у вашому внутрішньому стані – це змінити своє ставлення. Зміни свого сприйняття завжди вимагатиме від вас певного зусилля над собою, але пам’ятайте: незвично не означає неможливо.

Дізнавайтесь більше цікавого, підписуйтесь на мій блог instagram.com/olha_ko.psy

Схожі записи

Лана Місячна ,,Політ окрилених думок”
Поради експерта: “Як прожити щасливе сімейне життя?”
Тренер Констянтин Мухомодєєв: чому болять коліна?

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *