Усі ми з Вами родом із дитинства! Чи не так, друзі!? І загострення наших проблем розпочинається саме тоді, коли ми припиняємо мріяти. Друзі, а у Вас є найбажаніша зараз мрія??? Чекатиму ваші відповіді в коментарі.
Якось одна з моїх читачок наголосила, що у моїй творчості обов’язково має з’явитися цикл поезій, присвячених саме дітлахам, адже такий щирий, з наявністю віри у дива, стиль мого написання просто сам цього вимагає. Чесно кажучи, у мене є всього пару віршів, які суто для діток, але і ті були створені у дуеті з сином.
Ось приходить ця пора, Діток радують щодня, Все красиво,ніби в казці І сестричка в лиски масці. Море забавок та втіх, Скрізь луна дитячий сміх. Миколаєм - тато мій, Рідні очі із-під вій. Друг у ролі вовченя, А сусідка - каченя, Казка ніби оживає, Всіх навколо звеселяє. Всім бажаємо любити, Мати час, щоб відпочити, Хай ніхто з Вас не хворіє, Кожній днині лиш радіє!
Віра у дива, дійсно, в мені живе до сих пір. І перед новорічними святами я хочу звернутися до усіх дорослих з проханням спробувати повернути у собі здатність Мріяти! Особливо важливим це є для тих, хто має власних діток, бо малеча (щоб ми не думали) надзвичайно тонко відчуває внутрішній стан тата і мами. Я знаю, що життя – не легка річ, але вона не стане легшою тоді, коли ми, дорослі, будемо зосереджуватися лише на негативах. З теми здатності мріяти та вірити у дива, у моїй творчості існує багато віршів, але один є моїм улюбленим і саме ним мені хочеться з Вами, Друзі, поділитися.
Зима блукає у садибах І тиша всюди аж дзвенить, Біля вікна вона у мріях Застигла саме у цю мить. *** В думках згадала про кохання, Про решето дрібних проблем, Згадала всі в житті зізнання Та рішення певних дилем. *** Зима блукає геть повсюди, Якби в серцях лиш не було, Усі всміхаються їй люди, А за вікном щось загуло. *** Зима блукає, вітер віє, Всі вкутуються в теплоту, З нас кожен своєрідно діє, Даруймо серця доброту! Далі буде...
Отримуйте актуальні новини першими – підписуйтесь на наш Telegram