Ще пару днів і розпочнеться весна. Під час однієї дискусії незнайомець певною фразою зробив висновок: ,,Весна – то час поетів!” У моїй голові крутилося, звідки у цієї людини саме такі думки!?
А Ви, Друзі, що думаєте з приводу такого висновку!?
Тоді я замислилися і зробила припущення, що, можливо, це результат стереотипного мислення, у відповідності до якого весна – це момент пробудження від сну, тобто пробудження почуттів та відчуттів. Але це, дійсно, стереотипна думка. Щодо мене, то, як не дивно звучатиме, але чим душевно мені важче, тим кращою є моя поезія. Бо недаремно ж вірші для мене – ліки, які здатні обнулити думки та душу й допомогти знайти внутрішню гармонію, вивівши мене з негативного стану. А ще особисто знаю таких сучасних поетів, які, навпаки, створюють поетичні шедеври, коли мають пік позитивних емоцій. І, як ви розумієте, любі читачі, це не залежить від погоди та пори року за вікном, а залежить від ,,погоди” в серці Автора!
Прокидайся скоріше від сну, Пробіжи босоніж росою. І уважно поглянь на красу, То не є лише просто водою. *** То природи беззвучна сльоза, Що не тільки від смутку буває, І зникають тоді всі слова, Коли ніг прохолода торкає. *** Прокидайся скоріше від мари, Негативний полон розірви. Уяви, що з тобою ми хмари, І думками мене обійми. *** Уяви, що з тобою ми хвилі На струнких берегах Дніпра, І у нашій об'єднаній силі Здатна зникнути навіть гора. *** Прокидайся скоріше від сну!...
Отримуйте актуальні новини першими – підписуйтесь на наш Telegram