Погодьтеся, не щодня щастить особисто поспілкуватися з нашими захисниками.
Журналісту Nizhyn Post така нагода трапилася — вчора, 25 грудня, на новорічний турнір з дзюдо, який проводив СК «Спарта», завітав Євгеній Ковтун. Нині він з товаришами боронить нашу державу у лавах ЗСУ. До рідного Ніжина прибув з «найгарячішої точки» — Бахмута, а перед цим воював на Херсонському напрямку. Незабаром знов повернеться на передову…
Тренери і вихованці зустріли Євгенія як вельмишановного гостя, кожен намагався потиснути йому руку. Руку людини, сильної духом. Руку справжнього чоловіка, воїна, який, не вагаючись, став на захист рідної землі…
Йому 30 років. Він ввічливий і приємний у спілкуванні. Протягом нашої короткої розмови неодноразово повторить, що, незважаючи на війну, ввічливість ще ніхто не відміняв. Спілкується наш захисник Є. Ковтун суто українською мовою. Принципово.
На вчорашні змагання Євгеній завітав не випадково — саме у цій спортивній залі розпочалося життя маленького дзюдоїста. З восьми років хлопець займався у тренера Костянтина Смалія. Раніше клуб, що тут розташовувався, носив назву «Олімп», а його вихованців жартома називали «олімпійцями». Пізніше з’явилася «Спарта».
Зі слів Євгенія, роки, проведені у спортклубі, були найщасливішими в його житті. Чоловік щиро вдячний своїм тренерам Костянтину Смалію і Сергію Полтавцеву. Саме тут загартовувався характер багатьох юних ніжинських спортсменів, серед яких був і Євгеній Ковтун.
Нині вже тренери пишаються колишнім вихованцем. Вони взагалі пишаються кожним своїм вихованцем, але тим, хто боронить рідну землю від ворога, особливі пошана і подяка. Тренери та їхні друзі згуртувалися, аби хоч якось полегшити життя хлопців на передовій і наблизити нашу Перемогу: вони збирають кошти на автівки та облаштунки, передають на фронт продукти харчування.
Раніше Євгеній Ковтун був держслужбовцем — працював адміністратором в Ніжинському сервісному центрі (МРЕВ). А вже на другий день повномасштабного вторгнення, 25 лютого, разом з батьком Віктором Івановичем записалися добровольцями до лав ЗСУ.
Нещодавно батько повернувся додому, бо з’явилася потреба доглядати за дідусем — Іваном Петровичем. Ветеран Другої світової війни Іван Ковтун, який проживає у с. Григоро-Іванівка, вже має проблеми зі здоров’ям. Чи міг колись уявити старий фронтовик, що війна зазирне в очі його сину та внуку?!
Нині Євгеній воює в одному з підрозділів 57-ї окремої мотопіхотної бригади імені кошового отамана Костя Гордієнка. Разом з ним у лютому добровольцями до лав ЗСУ записалися ще десять ніжинців.
«Це було тоді. Нині до Бахмута прибули бригади, в яких багато ніжинців», — каже Євгеній.
Наш захисник Є. Ковтун вже отримав певний бойовий досвід, має державну відзнаку за участь у боях, які нещодавно тривали на Херсонському напрямку. Нині вони з товаришами виборюють незалежність країни в іншій «гарячій точці» — у м. Бахмут на Донеччині.
«Щодня стежимо за новинами з фронту, знаємо, що там відбувається. Це жахіття. Вибачте за таке запитання: як ви там?» — звертаємося до героя оповіді.
«Важко. Дуже „гаряче“. Росіяни постійно гатять по місту з різних видів зброї. Майже зрівняли із землею. Гірко дивитися на те, на що орки перетворили українське місто. Але ми вистоїмо! Обов’язково. У нас є гасло: „Вибір за нами!“. Тобто кожен вільний сам обирати свій шлях у житті. Ми з товаришами обрали саме такий шлях. І завжди будемо там, де в нас є потреба», — підкреслив Євгеній.
Розмова — до сліз. Важко осягнути розумом, що цей гарний, порядний хлопчина через кілька днів повинен повернутися на передову, де на нього чекають бойові побратими — такі ж українські красені. Цвіт нашої нації…
Ми домовилися з Євгенієм: перше післявоєнне інтерв’ю він дасть саме нашому журналісту. Тепер ще більше чекатимемо на нашу Перемогу, адже багато чого не встигли обговорити.
Низький уклін вам, рідненькі наші хлопчики!
Автор: журналіст сайту Nizhyn Post Валентина Савчук
Фото надано Є. Ковтуном
Отримуйте актуальні новини першими – підписуйтесь на наш Telegram